“Венбест” себе не обділив?
19 апреля 2024 пятница
30.04.2016 (23:07)
"Нещодавно отримав цінну інсайдерську інформацію про схему, за якою один з лідерів внутрішнього українського ринку охорони - компанія “Венбест” не зовсім патріотично виводить свої оборотні кошти за межі вітчизняного економічного простору", - починає свою розповідь Лео Податків на шпальтах "Єврорепортеру" (eu-reporter.org).
Будь-якій особі з елементарними знаннями у сфері економіки відомо, що оподаткування здійснюється з прибутку. Кожний товар (у випадку з “Венбестом” – послуга з охорони) має собівартість, яка складається з вартості ресурсів, витрачених для надання такої послуги – матеріальні витрати, фонд оплати праці співробітників і т.д. Різниця між собівартістю та доходом – це і є прибуток, з якого податкові органи забирають собі левову частку, а ділитися не хочеться. Як бути? Правильно – прибуток треба формально мінімізувати, тобто на справді – прибуток значний, а офіційно (за документами) – мінімальний.
Заради спрощення розрахунків будемо оперувати простими та абстрактними цифрами.
Приймемо за собівартість послуги охорони одного об’єкту – 1000 грн./місяць.
Припустимо, що у вартість послуги охорони одного об’єкту “Венбест” закладає 500 грн./місяць свого прибутку.
Таким чином абстрактна вартість послуг з охорони одного об’єкту складає абстрактні 1500 грн./місяць.
Абстрактний прибуток, який оподатковується, від надання послуг охорони одного об’єкту складає 500 грн./місяць.
З цих 500 гривень прибутку “Венбест” має сплатити до Державного бюджету України приблизно 60%, тобто – близько 300 гр., а собі залишити лише 200 грн.
Тепер поговоримо про схему, за якою “Венбест” здійснює формальне зменшення свого прибутку в розмірі 500 грн./місяць.
Керівництво компанії “Венбест” уклало фіктивну агентську угоду зі своїм інвестором - компанією “Dragon Capital”, повний текст якої тримається в суворій таємниці, а зміст приблизно такий – компанія “Венбест” зобов’язується в рамках агентської угоди сплачувати кошти компанії “Dragon Capital” в розмірі приблизно 95% від свого прибутку за якісь неіснуючі послуги.
Таким чином, після виплати своєму партеру та інвестору 95% із 500 грн. свого реального прибутку від надання послуг охорони одного об’єкту, формальний прибуток компанії “Венбест” складає 25 грн./місяць, з яких до державного бюджету повинно надійти близько 15 грн. Формально – все чудово, компанія декларує прибуток, тому з боку податкових органів претензії відсутні.
Виходить така арифметика – замість сплати 300 грн. податків за надання послуги охорони одного об’єкту, “Венбест” сплачує до державного бюджету усього 15 грн., а 475 грн. за допомогою свого ділового партнера та інвестора виводить з обороту за межі національного економічного простору.
Таких об’єктів у “Венбеста” – безліч по всій країні, і охороняються вони не один місяць, отже масштаб викритої фінансової “кровотечі” економіки України досить вражаючий.
"Нещодавно отримав цінну інсайдерську інформацію про схему, за якою один з лідерів внутрішнього українського ринку охорони - компанія “Венбест” не зовсім патріотично виводить свої оборотні кошти за межі вітчизняного економічного простору", - починає свою розповідь Лео Податків на шпальтах "Єврорепортеру" (eu-reporter.org).
Будь-якій особі з елементарними знаннями у сфері економіки відомо, що оподаткування здійснюється з прибутку. Кожний товар (у випадку з “Венбестом” – послуга з охорони) має собівартість, яка складається з вартості ресурсів, витрачених для надання такої послуги – матеріальні витрати, фонд оплати праці співробітників і т.д. Різниця між собівартістю та доходом – це і є прибуток, з якого податкові органи забирають собі левову частку, а ділитися не хочеться. Як бути? Правильно – прибуток треба формально мінімізувати, тобто на справді – прибуток значний, а офіційно (за документами) – мінімальний.
Заради спрощення розрахунків будемо оперувати простими та абстрактними цифрами.
Приймемо за собівартість послуги охорони одного об’єкту – 1000 грн./місяць.
Припустимо, що у вартість послуги охорони одного об’єкту “Венбест” закладає 500 грн./місяць свого прибутку.
Таким чином абстрактна вартість послуг з охорони одного об’єкту складає абстрактні 1500 грн./місяць.
Абстрактний прибуток, який оподатковується, від надання послуг охорони одного об’єкту складає 500 грн./місяць.
З цих 500 гривень прибутку “Венбест” має сплатити до Державного бюджету України приблизно 60%, тобто – близько 300 гр., а собі залишити лише 200 грн.
Тепер поговоримо про схему, за якою “Венбест” здійснює формальне зменшення свого прибутку в розмірі 500 грн./місяць.
Керівництво компанії “Венбест” уклало фіктивну агентську угоду зі своїм інвестором - компанією “Dragon Capital”, повний текст якої тримається в суворій таємниці, а зміст приблизно такий – компанія “Венбест” зобов’язується в рамках агентської угоди сплачувати кошти компанії “Dragon Capital” в розмірі приблизно 95% від свого прибутку за якісь неіснуючі послуги.
Таким чином, після виплати своєму партеру та інвестору 95% із 500 грн. свого реального прибутку від надання послуг охорони одного об’єкту, формальний прибуток компанії “Венбест” складає 25 грн./місяць, з яких до державного бюджету повинно надійти близько 15 грн. Формально – все чудово, компанія декларує прибуток, тому з боку податкових органів претензії відсутні.
Виходить така арифметика – замість сплати 300 грн. податків за надання послуги охорони одного об’єкту, “Венбест” сплачує до державного бюджету усього 15 грн., а 475 грн. за допомогою свого ділового партнера та інвестора виводить з обороту за межі національного економічного простору.
Таких об’єктів у “Венбеста” – безліч по всій країні, і охороняються вони не один місяць, отже масштаб викритої фінансової “кровотечі” економіки України досить вражаючий.