ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

18.02.2014 р, Революція Гідності,Маріїнський парк , «Беркут» разом з «тітушками» бив стоячих та добивав лежачих

    25 апреля 2024 четверг
    Аватар пользователя Віталій Грегор
    18022014.JPG«Это видео нужно показывать нашим зажравшимся депутатам круглосуточно , чтобы помнили суки на чьей крови пришли к власти !!!» (с) Begemotwww.youtube.com/watch?v=zn0KJbfs76Ehttps://www.facebook.com/begemot.media/videos/vb.1068342089851796/1107393205946684Повністю підтримую написане! Це відео має транслюватися депутатам на їх екранах в сесійній залі Верховної Ради України щоразу – перед початком кожної сесії, після відіграного Державного гімну України та має завершуватися хвилиною мовчання нашим загиблим побратимам – Героям Небесної Сотні.. Я, Віталій Грегор, керівник закарпатського підрозділу 7 сотні Самооборони київського #ЄвроМайдану, а подальшому Закарпатської волонтерської сотні, волонтер батальйону "АЙДАР" – маю право про це говорити та вимагати цього!!! Тому, що я, на відміну від більшості з них, був там.. в ці криваві дні та години, які будуть викарбувані на кривавих сторінках Новітньої історії України в розділі «Герої Небесної Сотні. Становлення української нації – ціна свободи».. Зокрема, 18 лютого 2014 року, я був там, в тому домі, що на відео – біля огорожі навпроти Маріїнського парку, мені і 10 іншим побратимам тоді «пощастило».. Історія подій 18.02.2014 р. моїми очима: Я разом з іншими закарпатськими активістами зі свого Закарпатського підрозділу 7 сотні «Лева» разом із іншими Сотнями Самооборони Майдану, прийшли взяти участь у мирній громадській акції протесту проти злочинного режиму Януковича та диктаторських законів «регіоналів». Був гарний сонячний день.. В обід, після так званого кривавого «перемир’я», яке тривало близько 30 хв., після першої сутички з «беркутом» та «тітушками», що стояли позаду них, біля Верховної Ради, ці нелюди в повній амуніції зі щитами, кийками та вогнепальною зброєю, пішли проти українського народу.. Б’ючи стоячих та добиваючи лежачих .. Мені прийшлось тоді за 5-10 секунд прийняти важке рішення: - «Відступити щоб перегрупуватись на Майдані», оскільки ті нелюди-злочинці значно переважали нас кількісно та були зі зброєю, а ми.. ми з дерев’яними щитами... а більшість і взагалі були без них.. - Або «залишитись невеличкою групою» та полягти разом з іншими», що почали падати на землю поруч наче дощ.. кривавий дощ.. Я прийняв рішення, про яке частково шкодую по сьогоднішній день.. Тому що не залишився, можливо я б зостався і один там, а можливо і інші зі мною також залишились би.. можливо б це стало прикладом для інших, і ми ціною свого життя зупинили це диявольське антимайданівське беркутівсько-тітушине нашестя.. І в подальшому не полягло би стільки інших наших майданівських братів.. Героїв України.. Я прийняв рішення та своєму побратиму Оресту Дідух на його стурбовані та запеклі від болі очі сказав «Виводи наших на Майдан.. Скільки зможеш вбережи.. Підемо 2 групами.. Ти по Інституцькій, я по Арсенальній.. ».. З ним пішло близько 13 .. зі мною – 10.. І ще декілька секунд я намагався знайти очима Вануш Гаспарян «Вано», але не знайшов.. як і Віталія Оленича «Губа», Івана «Пила» та інших, з якими ми прийшли.. Як я потім дізнався вони попали в катівські руки беркутівців з тітушками, які їх мало не до смерті побили.. Але Слава Богу вони вижили.. За що буду вдячний Богу навік!VANO.jpgOlenich_IMG_6428.JPGКругом лунали постріли.. вибухи гранат.. світошумових, сльозоточивих, бойових.. Дерева в Маріїнському парку були наче решето .. та і по сьогодні там це можна побачити.. Деяких, як я дізнався пізніше, або добивали і відтягували в палатки біля ВР, або скидували в каналізаційні люки.. На очах мого майданівського побратима Вануш Гаспарян жінка-депутат, як виявилось потім Севастопольської міської ради, ходили по тілам лежачих та гострими шпильками їх добивала з криками на російській «Бандеровци, фашисты, что вы тут забыли». А поруч молодик в спортивному одязі, наче одержимий, напевне обкурений чи наркоман, добивав лежачих саперською лопаткою, наносячи смертельні удари по голові, розсікаючи її навпіл.. Все були в диму.. чим далі все важче було зорієнтуватися.. Я їх не знайшов.. І ми відступили.. Ми рухаючись в бік метро «Арсенальна» перестрибнули паркан Маріїнського парку, коли хлопці із самооборони з щитами стали шеренгою та сказали ставати за ними.. Буквально в метрі біля мене на асфальт впала жінка.. я зупинився на 2 сек. Подивитись як вона, але вона не рухалась в крові.. І ніхто їй не намагався в подальшому надати допомогу.. Ми стояли пліч-о-опліч, як побачили, що наче темна хмара із тітушок-беркутів вибігла із парку та начала кидати чим попало і стріляти в наш бік.. Після чого Молодий київлянин років 18, що був з нами, вибив вікно дверей одного з під’їздів багатоквартирного будинку, що на відео, бо вони всі були зачиненні.. Хай мені після цього побаченого скаже, що там в Києві всі були з нами солідарні і з нашим мирним протестом.. Ми почали бігти по поверхах на кришу, але вона також виявилась зачиненою.. Почали стукати в двері людей.. Ніхто не хотів відчиняти і казали щоб ми їх не турбували.. А в цей момент почули як знизу вже почали проривається «беркутівці». На щастя одні двері все ж нам відкрились, це була старша жінка, яка доглядала за одною літній бабусею. Вона спитала хто ми, ми відповіли «Студенти та активісти, як місцеві так і приїжджі, прийшли на мирну акцію протесту з Майдану, а на нас напав мєнтовський «беркут». Після чого вона впустила всіх нас і сказала що б ми тихо сиділи. Десь через 2 хвилини пролунав гучний стукіт у двері і на запитання бабусі «Хто там?» у відповідь: «Міліція, відкрийте двері!». На що бабуся сказала, що вона сама і не відкриє двері, так як боїться. Після чого прозвучало запитання «Чи заходив до вас хтось зараз», вона відповіла, що ні. Він пішов і далі чутно було як натовп з криками і гучними стуками пішов по іншим. Потім ще пару раз хтось підходив до дверей і стукав, але ми всі мовчали. Десь через хвилин 30 все стихло, але через вікно було видно міліцейське оточення на вулицях, яке тривало ще пару годин, після чого один з тих хто був з нами, також виявився місцевим і пішов за машиною, по приїзду він по пару чоловік нас вивіз на Майдан, де тривало протистояння з силовиками. Важко це згадувати.. боляче та сумно.. написане тут розповідаю вперше.. «надихнули» гіркі спогади після цього побаченого відео.. Я не забуду цього ніколи.. І тих нелюдів в міліцейській формі.. І тих Героїв, що були поруч зі мною, незважаючи на очевидний ризик смерті, і тих Хто за нашу з Вами свободу вже перейшов в інший світ... Тепер частинка їх душ є в кожному з нас доти, доки ми пам'ятаємо їх.. Вони навіки залишаться у наших серцях, а пам'ять про них буде вічною.НІЩО НЕ ЗАБУТЕ! НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ#ЄвроМайдан #Майдан #Революція_Гідності #Київ #Майдан_Незалежності #Маріїнський_парк #Новітня_Історія_України_Становлення_української_нації #Небесня_Сотня #Герої_Небесної_Сотні #Герої_України #Вічна_слава_Героям_України #Euromaidan #Maydan #Maidan #Revolution Advantages # Mariinsky_park #Kyiv #Maydan_Nezalezhnosti #Modern_history_of_Ukraine #Formation_of_Ukrainian_Nation #Nebesnya_Sotnya #Heavenly_Hundred #Heavenly_Hundred_Heroes #Heroes_of_Ukraine https://uk.wikipedia.org/wiki/Революція_ГідностіЗ повагою, керівник закарпатського підрозділу 7 сотні Самооборони київського #ЄвроМайдану Віталій Грегор30.04.2016http://gregor-ua.blogspot.com/2016/04/18022014.html21032014-Orest_Ivan_Valeraya_Yulya_Gregor.jpgPamyatay_cinu_peremogi.jpg