Прокурорсько-суддівська родина в Ужгороді "посередництвом" гаража намагається "віджати" землю пенсіонерів в центрі міста

Сьогодні, 27.10.2016 р. в Апеляційному суді Закарпатської області (судді Собослой Г.Г., Бондаренко Ю.О., Куцин М.М.) мав відбутися розгляд апеляційної скарги пенсіонерки Ганни Іванівни Цибик щодо скасування як незаконного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26.12.2011 р., яким визнано право власності за гр. Сочка І.І. на металевий гараж по вул. Корзо, 13 в м. Ужгород, що стоїть частково на її землі. Однак, через клопотання Сочки І.І. щодо перенесення розгляду даної справи у звязку із його участю в цей час в іншій, наступне засідання призначено на 17 листопада о 13:30. Мова йде про Сочку Івана Івановича - колишнього першого помічника прокурора Закарпатської області Юрія Бенца, батька діючого начальника відділу цієї ж прокуратури Олександра Сочки та екс-судді Ужгородського міськрайонного суду Віталія Сочки, звільненого за порушення присяги ("кришування" грального бізнесу) в березні 2013 року. Ця прокурорсько-суддівська сім'я вирішила загарбати у 2011 році в центрі міста ласий шматок землі, на якому розміщений їх тимчасовий гараж. Пропонували кошти і сусідам-пенсіонерам Цибик, однак вони виявилися не зламними і продовжують боротьбу по сьогоднішній день. Окрім того, даний гараж розміщений із суттєвими порушеннями: встановлений на каналізаційній мережі та частково стоїть на приватній земельній ділянці сім'ї пенсіонерів Цибик, що засвідчено, зокрема при виїзді спеціалістами Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради ще в березні 2013 року.Право на встановлення даного металевого гаражу було надано ще в далекому 1983 році видатному закарпатському митцю Володимиру Микиті, як члену Спілки художників СРСР для практичного використання. Згодом він начебто продав даний гараж гр. Сочка І.І., який в 1996 році переоформив його на себе відповідним рішенням виконкому міськради.Паралельно, екс-прокурор вирішив ще й "прихватизувати" земельну ділянку площею 0,025 га під цим гаражем, що в самісінькому центрі Ужгорода. В серпні 2012 року він звернувся до Ужгородського міськрайонного суду щодо визнання за собою права користування землею під гаражем та скасування право власності на землю суміжного землевласника пані Цибик. Судова тяганина тривала 2 роки, зокрема, протиправно судом були витребувані документи в пенсіонерів щодо реконструкції їх будинку, що не давало змоги їм закінчити будівництво. 19 листопада 2014 року суддя О.Леміш задовільнив безпідставний позов екс-прокурора Сочки та, підмінивши повноваження міської ради, визнав його законним користувачем земельної ділянки, на якій стоїть гараж. В березні 2015 року це рішення було скасовано як протиправне Апеляційним судом Закарпаття (судді Готра, Боднар, Чейпеш) через грубе порушення норм матеріального і процесуального права.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43020198Пані Гана Іванівна, яка проживає разом з чоловіком інвалідом 2-ї групи Василем Івановичем, сподівались, що на цьому їх багаторічна судова тяганина, через яку приходилось навіть проходити стаціонарне лікування, закінчилась. Однак нещодавно із сайту міської ради стало відомо, що на сесію виноситься проект рішення щодо надання гр.Сочка Івану Івановичу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0019 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Корзо, 13, з подальшою передачею її у власність. В подальшому на черговій сесії міськради 30.08.2016 р. депутатами успішно було прийняте відповідне рішення №359 (п.2.32), на підставі, що на даній землі є нерухоме майно - гараж.І не зважила депутатська земельна комісія під головуванням С. Пономарьова, що засідала напередодні голосування, на зауваження пенсіонерів, що йдеться про металевий гараж і надання землі під будівництво істотно порушить їх права, оскільки землю планується відвести частково за рахунок їх приватної власності. Зокрема, що будуть порушені і інтереси мешканців багатоквартирного будинку №13 по вул. Корзо, оскільки при розмішені капітального гаражу будуть грубо порушенні ДБН, санітарні та протипожежні вимоги та фактично забудований єдиний проїзд до будинку №13. Тобто фактично міські депутати, зокрема члени профільної земельної комісії, що підтримали проект цього рішення, вчинили злочин. Відтак наразі готуються матеріали для звернення до правоохоронних органів, які мають встановити: це було вчинено з мотив службової недбалості чи прямого корупційного умислу. Тим часом, Апеляційний судом має бути розглянута скаргу пенсіонерів із вимогою скасувати незаконне рішення Ужгородського міськрайонного суду, яке фактично узаконило рейдерство прокурорської сім'ї Сочки. Відтак яке ж рішення прийме закарпатська Феміда в цей раз, вже побачимо в найближчий час, оскільки визнання права власності на металевий гараж, який не є нерухомим майном та встановлюється тимчасово, є не припустимим в силу закону та моралі. Детальніше про порушення всіх допустимих норм матеріального і процесуального права, допущені ужгородським судом викладено в апеляційній скарзі.З повагою, громадський правозахисник Віталій Грегор27.10.2016 р.http://gregor-ua.blogspot.com/2016/10/27-sud-v-Uzhgorodi-rozgljane-spravu-jak-prokurorska-simja-vidzhala-garazh.html