ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Сучасне «політичне русинство»

    29 марта 2024 пятница
    Аватар пользователя Роман Караєв
    Початок суверенізації України викликав глибокий протест імперської Москви. Остання спробувала утримати Україну у складі СРСР провокуванням і підтримкою в ній регіонального сепаратизму. Утворення і діяльність Руху викликали на сторінках друкованих органів Закарпатського обкому КПРС та обласної ради широку антигалицьку, антиукраїнську, імперсько-проросійську, русинсько-«тутешнянську» пропаганду й агітацію. Вони ж ініціювали створення 17 лютого 1990 року «Общества карпатских русинов», що 20 лютого 1990 року було зареєстроване як обласне культурно-освітнє товариство, яке 20 вересня 1990 року виступило з вимогою надати Закарпаттю статусу автономної республіки. Цим імітувалася можливість територіального розчленування України при її виході з СРСР. Москва була готова й на практиці «відірвати» Закарпаття від України. За свідченням чехословацької газети «Політика» від 14 жовтня 1991 року, між СРСР і ФНР існував зговір, за яким «...СРСР не буде забороняти відриванню Закарпатської України на випадок дестабілізуючої діяльності українських націоналістів та її включення до Угорської Республіки». «Общество карпатских русинов» постійно заявляло про свою підтримку всім сепаратистським рухам в Україні, домагалося федералізації України, вело і веде антиукраїнську пропаганду, намагалося створити єдиний антиукраїнський фронт етнічних національно-культурних товариств Закарпаття. Але зміцнення української державності та проблеми внутрішньополітичного життя Росії послабили інтриги Москви в Закарпатті, промосковська орієнтація «Общества...» почала втрачати її політичну і матеріальну підтримку. Розпад Варшавського договору і початок руйнації СРСР викликали в середовищі крайньоправих чеських націоналістів сподівання на можливість реанімації колишньої Чехословаччини в кордонах 1938 року. У Празі в жовтні 1990 року було створено Товариство «Друзі Підкарпатської Русі», члени якого почали публікацію матеріалів про Закарпаття. Вони відкидали законність договору про включення Закарпаття до складу СРСР, приїздили в м. Мукачеве і піднімали прапори ЧСР, виступали на мітингах, закликали до надання області автономії. Утворення незалежності Чехії і Словаччини остаточно підірвало інтерес чеських політиків до Закарпаття. Нині цей інтерес зберігається лише як «політичний релікт», як публіцистична і наукова зацікавленість діяльністю чехословацьких властей у краї у 20–30-х роках ХХ ст. Падіння в листопаді 1989 року комуністичного режиму в ЧСР активізувало культурне і політичне життя українців Пряшівщини. Антиукраїнські сили домоглися розколу українців Словаччини на українців і русинів. Останні вже в березні 1990 року створили Товариство «Русінська оброда», яке відкрито зайняло антиукраїнську позицію. Для Словаччини політичне русинство – суто внутрішня проблема. Урядові кола, словацькі політичні партії і національно-культурні товариства почали надавати йому значну матеріальну допомогу і політичну підтримку. Усталення добросусідських українсько-словацьких відносин дещо покращило становище українців-русинів Словаччини. Але і нині в Словаччині є доволі впливові політичні сили, які місцеве русинство. Ця підтримка продиктована тим, що «Русінська оброда» заперечує єдність українців Карпат і цим прискорює їхню словакізацію. Саме тому «Матіца словенска» беззаперечно підтримує «Русінську оброду». Територіальних претензій до України політичні сили Словаччини не висувають, але ознаки «історичної агресії» все частіше проявляються в працях словацьких публіцистів та дослідників. У минулому та й нині прихильники політичного русинства орієнтувалися лише на зовнішні сили: то на Москву, то на Будапешт, то на Прагу, а нині дехто пробує орієнтуватися навіть на Братиславу. Політичне русинство з початків свого виникнення вело творення самостійних «угроруського», «карпаторуського» і «русинського» народів в інтересах чужих держав. Це свідчить, що воно завжди мало і має антиукраїнську спрямованість, бо протистояло і протистоїть консолідації українства, підтримує ідею політичного розчленування української етнічної території.