ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

УВАГА! Мати-інвалід з Києва потребує медичної допомоги....

    28 марта 2024 четверг
    Аватар пользователя NadezhdaOne
    515132452498758415157411.jpgЧи багато ми знаємо про тих людей, яких обставини посадили в інвалідний візок і які відчайдушно прагнуть подолати свою хворобу? Швидкості й технології покращують наш побут, насичують і дещо ущільнюють наше життя, стають для когось зоною смертельного ризику, а для когось - спалахом єдиного шансу змінити своє майбуття. У вік стрімкого розвитку техніки й інформаційного суспільства, сучасних медичних технологій, завчасної діагностики захворювань ми вкотре пересвідчуємось, що є прикрі випадки медичних помилок, безвідповідальної недбалості, самовпевненості та інших проявів так званого “людського фактору”, внаслідок яких людина стає інвалідом, а іноді втрачає найцінніше, що їй дала примхлива природа - життя. Серед тисяч інвалідів із проблемами локомоторної системи, нажаль, лише одиниці мають шанс якщо не подолати свій недуг, то хоча б значно покращити якість свого життя, отримати вже підзабуту можливість самостійного пересування. Однією з таких є 33-річна киянка Наталія Первая, яка вже близько 9 років прикута до інвалідного візку. Колись, працюючи барменом, прагення Наталії забезпечити нормальні умови життя для своєї 6-річної доньки Маші не дозволило спочатку її близьким, а потім і лікарям вчасно і однозначно діагностувати гострий розсіяний енцефаломієліт (надзвичайно небезпечна запальна хвороба центральної нервової системи, що вражає головний та спинний мозок, іноді переферальну нервову систему). Часто, як кажуть фахівці, ця підступна хвороба нагадує у симптомах гостру респіраторно-вірусну інфекцію, і відрізнити їх одну від одної може далеко не кожен досвідчений терапевт, адже це потребує більшої уваги до пацієнта, ніж констатація так званих катаральних явищ (запалення верхніх дихальних шляхів) у комплексі із лихоманкою, та “благословіння” його на похід до найближчої аптеки за яким-ось черговим “Терафлю”. Можливо, якійсь базовий експрес-аналіз крові та більш відповідальне ставлення до свого здоров'я з боку українських пацієнтів, які б вимагали до себе уваги, а не “входили б у положення” лікаря, дозволили б запобігти таким наслідкам. Дійсно, лікар приймає на день десятки пацієнтів із симптомами "грипу" і під кінець "зміни" вже не здатний однозначно ідентифікувати за аналогічними симптомами щось інше, більш рідке та небезпечне, адже на це, мабуть, здатні лише одиниці, насамперед, із дуже захоплених своєю професією фахівців. Нажаль, лікуватися в таких фахівців є шанс далеко не у всіх.1213216549851551.jpgМожливо, не на часі вже сьогодні, після 9 важких років чисельних крапельниць, курсів лікування, відновлювальної терапії та звикання до життя інваліда з вадами локомоторної системи розбиратися, хто винен у тому, що трапилося. Сьогодні, як і раніше, у Наталії все ще є шанс повернутися до повноцінного, звичайного для багатьох життя турботливої матусі для своєї Машуньки. Цей шанс Наталії можуть надати лікарі Київського інституту клітинної терапії, які вдало практикують оперативне пересадження так званих "стовбурових клітин", завдяки чому відбувається регенерація і часткове заміщення вражених нервових клітин, що саме по собі дозволяє розраховувати на поступове відновлення функціонування паралізованих кінцівок. При цьому, лікарі прогнозують відновлення нервових клітин приблизно на 70%, що може радикально покращити становище Наталії. Проте, така операція коштує близько $7000, яких немає у Наталії, адже через хворобу вона не може знайти постійну роботу, аби самотужки йти до своєї мети. Немає таких коштів і у її близьких родичів. Наталія впродовж останніх років неодноразово зверталася по допомогу в соціальних мережах, проте, із благодійниками, особливо у теперішніх умовах в Україні, явно є проблеми. Редакція “Громадянського журналіста” (cjour.net), підтримуючи прохання Наталії Первої про допомогу, звертається до своїх партнерів, друзів та колег-журналістів з України, Великої Британії, США, Німеччини, Канади і Росії, надати можливу фінансову, організаційну та інформаційну допомогу 33-річній мамі-інваліду в контексті збору коштів на фактично необхідну медичну операцію. Закликаємо не бути байдужими і приєднатися до кампанії щодо збору коштів для операції, які пропонується перераховувати на особисту картку пані Наталії у Банку "АВАЛЬ" 4149 5070 2213 2839 (отримувач: Первая Наталія Ігорівна, контактний телефон +380980651718). P.S. У розмові із пані Наталією нам стало відомо, що вона проходила лікування у Київській клінічній лікарні №4, про що також свідчать оприлюднені нею документи у мережі “Фейсбук”. Вона сильно страждає від того, що через свою хворобу позбавляє безтурботного дитинства свою 16-ти річну донечку. Її надзвичайно надихнув досвід лікування в Київському інституті клітинної терапії два роки тому її знайомої на ім'я Ірина, яка, маючи аналогічний діагноз, на даний час, після курсу відповідної реабілітації, майже повністю відновила локомоторні функції й нині пересувається, як кажуть, “на своїх двох”. Тож, зичимо успіхів пані Наталії у зборі коштів та у подальшому лікуванні, а наших читачів та партнерів закликаємо надати посильну допомогу героїчній жінці-інваліду, яка не скорилася перед обставинами, не впала духом і продовжує, разом із донечкою, долати всі негаразди. "Борітеся й поборете", - писав великий український поет Тарас Шевченко. Тримайтеся, дівчатка! До речі, із грудня 2016 р. вже вдалося зібрати 10000 грн.