Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Респуб

Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей Дата підписання: 31 травня 1991 р. Набуття чинності: 31 травня 1991 р. Українська Радянська Соціалістична Республіка і Угорська Республіка, які нижче іменуються Сторонами, - підтверджуючи свої зобов'язання по виконанню положень Статуту Організації Об'єднаних Націй, документів ООН по правах людини, Хельсінкського Заключного акта ( 994_055 ) та інших документів Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, - підкреслюючи, що спільна їхня мета - створення такого демократичного устрою, котрий забезпечить всім громадянам у рамках правової держави повну реалізацію основних прав і свобод людини, вільний вияв усіх їхніх законних інтересів і сподівань, політичний плюралізм, соціальну терпимість і рівність перед законом, правову захищеність як окремих осіб, так і колективів, - виходячи з того, що на територіях Сторін проживають національні меншості, які мають відповідні права на індивідуальній основі, а також як колективи, разом з іншими особами в рамках своєї групи, - усвідомлюючи, що національні меншості, що історично проживають на їх територіях, роблять корисний внесок у справу підвищення добробуту, культурного і гуманітарного розвитку Сторін, - визнаючи, що повага і сприяння здійсненню прав національних меншостей як частини загальновизнаних прав людини, є суттєвим фактором миру, справедливості, безпеки, стабільності й демократії, необхідних для розвитку дружніх відносин і співробітництва між Сторонами, - виходячи з переконаності в тому, що для послідовної поваги і забезпечення прав національних меншостей і з метою вияву, збереження й розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності Сторони мають розвивати конструктивне і ефективне співробітництво, вирішили прийняти цю Декларацію про Принципи співробітництва по забезпеченню прав національних меншостей і керуватимуться її положеннями у своїй практичній діяльності. 1. Сторони поважають основні права і свободи національних меншостей, що є невід'ємною частиною своїх суспільств і держав, як на індивідуальній основі, так і разом з іншими особами в рамках своєї групи, включаючи їхню рівність перед законом, недискримінацію, і будуть послідовно эабезпечувати їх здійснення. Особи, які належать до національних меншостей, зобов'язані дотримуватися законів країн свого проживання. 2. Сторони поважають право своїх громадян вільно визначати свою належність до національної меншості, їхнє бажання чи небажання користуватися правами, що випливають з цієї належності, а також гарантують, що це їх рішення не викличе ніяких несприятливих наслідків. 3. Сторони в прагненні до створення демократії і правової держави будуть враховувати в своїй політиці законні інтереси національних меншостей і вживати необхідних політичних, правових та адміністративних заходів в інтересах сприяння створенню сприятливих умов, необхідних для збереження й розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності. Ці заходи служитимуть інтересам усього суспільства і не повинні приводити до обмеження прав інших громадян Сторін. 4. Сторони будуть надавати національним меншостям захист шляхом вжиття законодавчих чи інших необхідних заходів від будь-якої діяльності, включаючи пропагандистську, котра загрожує їхньому існуванню чи самобутності, є підбурюванням до насильства, або сприяє розпалюванню ненависті чи дискримінації за ознакою належності до національної меншості чи виправдовує їх. 5. Сторони заявляють про свою готовність сприяти створенню такого статусу національних меншостей, який забезпечить їм право на ефективну участь у державних справах, включаючи участь у справах, що стосуються захисту і заохочення їхньої самобутності, прийняття і виконання рішень, що мають відношення до регіонів їхнього проживання. 6. Сторони вважають природним елементом демократичної держави право національних меншостей на створення і функціонування в законних рамках своїх власних організацій чи асоціацій на території Сторін, які служать збереженню їхньої самобутності. Ці організації чи асоціації можуть встановлювати та підтримувати контакти з організаціями чи асоціаціями інших країн, з якими вони мають спільне етнічне чи національне походження, культурну спадщину чи релігійні вірування. Вони можуть шукати добровільну фінансову та іншу допомогу, а також державну підтримку. Така діяльність має відповідати нормам національного законодавства держави перебування. Вирішення практичних питань надання такої допомоги Сторонами покладається на Змішану комісію, що створюється у відповідності з п.16 цієї Декларації. 7. Сторони мають намір дотримуватися принципу, у відповідності з яким державні органи, що займаються справами національностей і національних меншостей, формуються на основі демократичної процедури за участю і з урахуванням інтересів усіх національностей, які проживають на даній території, насамперед організацій чи асоціацій, що виражають їхню думку. 8. Сторони не вживатимуть адміністративних, економічних чи інших заходів, спрямованих на асиміляцію меншостей чи на умисну зміну пропорцій населення територій, де проживають національні меншості. 9. Сторони приймуть необхідні законодавчі, адміністративні та інші заходи з тим, щоб національні меншості могли реалізувати своє право вільно користуватися рідною мовою в особистому і громадському житті як в письмовій формі, так і в усному мовленні, включаючи використання свого національного імені й прізвища. Користування цим правом не виключає обов'язку вивчати офіційну мову чи офіційні мови Сторін. 10. Сторони погодилися забезпечити належні можливості національним меншостям для навчання своїй рідній мові чи своєю рідною мовою на всіх рівнях навчання. Практичні питання, що виникатимуть у цьому зв'язку, будуть вирішуватись по мірі необхідності у відповідності з можливостями і діючим законодавством Сторін в рамках Змішаної комісії, що створюється згідно з п.16 цієї Декларації. Сторони будуть надавати можливості для навчання у вищих учбових закладах осіб національної меншості, що проживає на території другої Сторони, вести перепідготовку кадрів, обмін фахівцями в галузі освіти і культури. Сторони прагнутимуть додержуватись принципу еквівалентності всіх рівнів освіти і визнаватимуть факт вступу в учбові заклади однієї з Сторін і навчання в них громадян іншої Сторони. У своїх учбових закладах вони сприятимуть ознайомленню з історією і культурою національних меншостей. 11. Сторони гарантуватимуть національним меншостям право на збереження і розвиток їхньої культурної самобутності, в тому числі на збереження і дослідження власної культурної спадщини як на любительському, так і на професійному рівні, сприятимуть взаємному ознайомленню з культурою національних меншостей Сторін, включаючи встановлення на їхніх територіях пам'ятників визначним діячам культури, а також гарантують збереження та охорону пам'яток їхньої історії і культури. 12. Сторони заявляють, що віруючі, які належать до національних меншостей, мають право сповідувати свою релігію, в тому числі придбавати, володіти, виготовляти та використовувати релігійні матеріали і здійснювати релігійну діяльність, включаючи освіту, рідною мовою. 13. Сторони визнають за національними меншостями право без будь-якої дискримінації розповсюджувати інформацію і мати доступ до неї і обмінюватися інформацією своєю рідною мовою і вживуть конкретних заходів для підтримки органів масової інформації цією мовою. 14. Сторони сприятимуть особам, які належать до національних меншостей, без будь-якої дискримінації встановлювати і підтримувати між собою контакти в межах своєї країни, а також з громадянами інших держав, з якими вони мають спільне етнічне чи національне походження, культурну спадщину або релігійні вірування. 15. Сторони заборонятимуть всім особам, включаючи тих, які належать до національних меншостей, будь-яку діяльність, у тому числі пропагандистську, яка є підбурюванням до насильства чи сприяє розпаленню національної ненависті чи ворожнечі. 16. Сторони висловлюють свій намір з метою практичного здійснення принципів, викладених у цій Декларації, а також для контролю виконання взятих зобов'язань створити Змішану комісію із представників державних установ і національних меншостей двох Сторін. Повноваження і склад Змішаної комісії будуть визначені у відповідному міжурядовому Протоколі. 17. Сторони підтверджують свій намір сприяти процесові міжнародно-правової кодифікації прав національних меншостей як на двосторонньому, так і регіональному й універсальному рівнях. Вони висловлюють готовність всіляко підтримувати спрямовані на це зусилля в рамках ООН та Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі. 18. Жодне з положень цієї Декларації не може тлумачитися як таке, що припускає якесь право займатись будь-якою діяльністю або здійснювати будь-які дії всупереч цілям і принципам Статуту ООН, іншим зобов'язанням з міжнародного права чи положенням Хельсінкського Заключного акта, включаючи принцип територіальної цілісності держав. Здійснено у Будапешті тридцять першого травня тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року в двох примірниках, кожний українською та угорською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу. За Українську Радянську За Угорську Республіку Соціалістичну Республіку (підпис) (підпис) А.Зленко Г.Єсенські Протокол до Декларації про принципи співробітництва між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей Дата підписання: 31 травня 1991 р. Набуття чинності: 31 травня 1991 р. З метою практичного здійснення Декларації про Принципи співробітництва по забезпеченню прав національних меншостей, Українська Радянська Соціалістична Республіка і Угорська Республіка, домовились про нижчевикладене: 1. Створити Змішану комісію, що складається з представників Міністерства закордонних справ Української РСР, Міністерства культури Української РСР, Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР, Міністерства народної освіти Української РСР, а також Виконкому Закарпатської обласної Ради народних депутатів і громадян Української РСР угорської національності - з однієї сторони і рівної кількості представників Управління у справах національних меншостей, Міністерства закордонних справ Угорської Республіки, Міністерства культури і освіти Угорської Республіки, а також органу самоврядування Саболч-Сатмар-Берегської області і громадян Угорської Республіки української національності - з іншої сторони. Керівництво делегаціями покладається відповідно на представників міністерств закордонних справ на рівні заступників міністра закордонних справ. 2. Для обговорення і вирішення питань, що виникають, Змішана комісія збирається, як правило, два рази на рік почергово на територіях Сторін. Фінансові витрати, пов'язані з перебуванням і роботою Змішаної комісії, забезпечує приймаюча Сторона. 3. До компетенції Змішаної комісії належить прийняття за згодою Сторін рекомендацій Урядам обох Сторін стосовно реалізації Принципів Декларації. 4. Для реалізації рекомендацій Змішаної комісії Сторони використовують відповідні національні інститути. Здійснено у Будапешті тридцять першого травня тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року в двох примірниках, кожний українською та угорською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу. За Українську Радянську За Угорську Республіку Соціалістичну Республіку (підпис) (підпис) А.Зленко Г.Єсенські