Малодобронська загальноосвітня школа І-ІІ ступеня Ужгородського району продовжує бути “під прицілом” у закарпатських надзвичайників. Попри комплекс демеркуризаційних заходів по очищенню класу, шкільного коридору і навіть (із запобіжною метою) сходової клітини, що проводилися бійцями Закарпатського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального загону (ЗСВАРЗ) відразу після виникнення надзвичайної події в навчальному закладі, рівень забруднення приміщень важким металом залишається високим.

Як повідомили ""UA-Reporter.com у Центрі громадських зв’язків управління МНС України в Закарпатській області, згідно з висновками працівників районної санепідемстанції вміст ртуті в повітрі класу (станом на 19 квітня 2005 року) у 8 разів перевищував допустимі норми, а в коридорі – у 4 рази.

Нагадаємо, 14 квітня учень 9-го класу – 15-річний Отілла приніс до школи скляний флакон з ртуттю. Тим паче, що в принесеній Отіллою ємності виявилося не багато, не мало - 820 грам цього металу. Згодом отруйна речовина опинилася на підлозі одного з класів та загальношкільного коридору. Самі ж діти розповідали, що дехто з дев’ятикласників до того часу, поки ртуть запримітили дорослі, бавилися з нею в класі.

Ще до прибуття рятувальників перші заходи по нейтралізації небезпечної речовини здійснив вчитель хімії цієї школи, який присипав сріблясті краплини-кульки ртуті сіркою.

На даний час зібрано 820 грамів тяжкого металу. Сварзівці продовжують демеркуризаційні роботи в навчальному закладі.

Для рятувальників здійснювати комплекс заходів, які спрямовані на зниження концентрації парів ртуті в повітрі приміщень до гранично допустимої, справа не нова. От, правда, в основному доводиться справу мати з розбитими термометрами та градусниками, де вміст ртуті незначний. А малодобронький “улов” – чи не найбільший за кілька останніх місяців.

Управління МНС України в Закарпатській області в черговий раз нагадує, що з виду приваблива, легкорухлива сріблясто-білого кольору рідина, яка при ударі поділяється на дрібні кульки та її пари – дуже отруйні. Потрапивши до людського організму через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя, завдаючи шкоди здоров’ю.