Федір Ващук: "Збільшення кількості бажаючих вступити до УжНУ свідчить про повернення довіри до вишу"

Більше заяв, менше черг та "зависань" в електронних мережах, без порушень і буквально без жодних нарікань – так коротко можна охарактеризувати цьогорічну вступну кампанію до найбільшого закарпатського вишу. 18,5 тисяч заяв подали абітурієнти, серед них представники п’ятьох сусідніх європейських країн. Загалом за приростом бажаючих вступити до певного вузу УжНУ серед аналогічних ВНЗ зайняв І місце в Україні. Про це, а також про особливості нового навчального процесу в розмові з закарпатськими журналістами в ефірі програми "Зона особливої уваги" на телеканалі "Тиса-1" говорив ректор Ужгородського національного університету професор Федір Ващук.

Основний показник – якість

Перше питання, з якого почав Федір Ващук під час розмови про підсумки цьогорічної вступної кампанії, це те, що цьогоріч вона була організованою ліпше, ніж у 2012-му, відрізнялася високим рівнем налагодженої роботи, знач-но краще працювали електронні ресурси, пов’язані із вступом, подачею електронних заяв, їхньою реєстрацією в єдиній базі даних. Вчасно вдалося опрацювати всі дані та видати їх на гора. Загалом у поточному році абітурієнти подали до УжНУ 18 500 заяв, що на 40% більше, ніж торік. При цьому не виникло жодної скарги до самого процесу вступу. А щодо збільшення кількості бажаючих опановувати науку в найбільшому виші Закарпаття, то за цим показником, а вірніше за приростом поданих заяв, наш вуз серед аналогічних класичних ВНЗ країни зайняв перше місце.

З приводу того, якими є абітурієнти-2013, Федір Ващук відзначив і кращі знання молодих людей: число абітурієнтів, які мають 170 і вище балів за ЗНО, зросло також майже на 40%. "Суттєво краще підготовлені діти вибрали саме УжНУ, і це свідчить про повернення довіри до вишу", – відзначив Федір Григорійович.

Суттєво розширилася цього року і географія вступників: маємо заяви, фактично, з усіх областей України, зросла кількість заяв від іноземних громадян (зі Словаччини, Румунії, Росії, Чехії, Угорщини).

Чи варто довіряти рейтингам?

Останнім часом, особливо напередодні вступної кампанії, різні видання в своїх публікаціях бентежили всю країну різними рейтингами вузів. Окремі з них відверто навіть шокували – коли виявлялося, що найпопулярніші та найпотужніші виші опинялися десь у кінці рейтингів, а маловідомі за незрозумілими критеріями посідали чільні місця. "Рейтинги партій напередодні виборів часто маніпулюють виборцями. Чи не нагадують цю ситуацію рейтинги освітніх закладів?" – питали в ректора журналісти. "Справді, сьогодні публікують чимало рейтингів, – відповів Федір Ващук. – Серед них і такі, що оцінюють роботу непорівнюваних різнопрофільних університетів та ще й тільки за 3 напрямками, що вже апріорі не може бути правильним. Але навіть у рейтингу, складеному, так би мовити, групою осіб, недоброзичливих до міністерства, УжНУ покращив свої показники. Єдиним реальним наразі є офіційний рейтинг МОН України. Він враховує понад 100 об’єктивних показників діяльності університетів. Серед класичних вишів УжНУ торік ділив 26-27 місце з 29-ти, цього року – 12-те. Жоден університет України настільки не покращив свої показники. Мукачівський державний університет, на жаль, як був на останньому місці, так на ньому й залишився, а Закарпатський художній інститут поліпшив свої позиції".

Загалом, як відзначили самі журналісти, цьогоріч кілька філій вишів в Україні отримали аж по… 1 заяві від абітурієнтів. Такі тенденції говорять про одне – необхідність укрупнення вузів, а не подрібнення. І все ж абітурієнти таки віддають перевагу тому, що традиційно перевірене часом, має міцну матеріально-технічну базу, якісний викладацький склад. "Стосовно того, що зменшилася кількість вступників до філіалів і приватних вишів – це добре, тому що не адміністративним чи фіскальним тиском, а саме вибором абітурієнтів на ринку освіти залишаться саме сильні та якісні виші", – додав ректор.

Як змінилися уподобання абітурієнтів?

Зі слів Федора Ващука, уподобання абітурієнтів останніми роками певною мірою змінюються – відповідно до потреб ринку. Так, усе ще чималий попит є на економічний, медичний та стоматологічний факультети, як і роками досі. Високий конкурс на правознавство. Відтепер в УжНУ працюватимуть два факультети цього спрямування – крім класичного юридичного, ще й факультет європейського права та правознавства. "Вивчення європейського права є необхідною умовою для визнання дипломів наших юристів за кордоном, тому ми вирішили піти шляхом створення нового факультету", – додав ректор. Наразі, з його слів, активно цікавиться молодь і тим, що має особливу перспективу, приміром, ІТ-технологіями. "Після приєднання ЗакДУ такі спеціальності стали серйозним блоком в УжНУ, і ми розвиватимемо його надалі, – коментує Федір Ващук. – Загалом добре розуміємо, що треба готувати спеціалістів, орієнтуючись на потреби ринку праці. Миттєво переорієнтуватися з огляду на тривалий час підготовки фахівців просто нереально. Тому наші спеціалісти вивчають перспективи, беручи до уваги світові тенденції, і так само переймаючи цей досвід, ми змінюємо, вдосконалюємо навчальні плани. Цьогоріч також будуть такі зміни".

Курс на вивчення мов, розвиток ІТ та міжнародних відносин

Загалом, як розповів Федір Ващук, учена рада УжНУ підтримала його пропозицію щодо принципових напрямків розвитку вишу – "трьох освітніх брендів УжНУ, які визначатимуть його обличчя", як сказав ректор. Перше – це поглиблене вивчення іноземних мов: оскільки світові тенденції такі, що зі знанням тільки рідної особливих перспектив немає, то англійську, німецьку, французьку та інші вчитимуть усі п’ять років (досі вчили рік-два). Крім того, оскільки третє місце в світі за поширеністю займає іспанська мова, то факультативно викладатимуть і її. "Попри це, я хотів би запровадити у вузі вивчення бодай однієї східної мови, швидше за все, це буде китайська. Спробуємо почати також уже цього року", – відзначив професор.

Другий напрямок – інформатизація. Наразі в Ужгородському виші впроваджують серйозні новації в сфері інформаційних технологій, встановлюється новітнє обладнання, мультимедійні аудиторії, телекомунікаційні комплекси. За рахунок цього вуз буде опановувати ринок дистанційної освіти, яка є особливо популярною сьогодні в розвинених країнах.

"Вчена рада університету також одноголосно підтримала мою пропозицію щодо відкриття філіалів УжНУ в трьох країнах: Угорщині, Чехії (безпосередньо в Празі), Словаччині. Таким чином наші інтереси розповсюджуватимуться на освітній ринок Східної та Центральної Європи. Там у нас більше перспектив, аніж у Західній Україні. Наприклад, на прикордонній території Угорщини і Словаччини немає медичних вишів. Натомість філія УжНУ могла б заповнити цю нішу на освітньому ринку".

Ремонти, ремонти і ще раз ремонти

Ще одне питання, яке цікавило мас-медійників під час запису передачі, це стан матеріально-технічної бази вишу – де студенти житимуть, чи вистачає аудиторій для навчання й тому подібного. "Чесно кажучи, я був шокований станом матеріальної бази, коли очолив УжНУ – понад півсотні об’єктів, які десятиліттями не бачили ремонтів, величезні кошти університет переплачував за комунальні послуги, враховуючи втрати через неякісне налагодження роботи, застаріле обладнання. За рік уже вдалося зробити чимало, тільки в студентських гуртожитках ми встановили понад 1000 нових вікон, і це при тому, що за кілька десятків років не було замінено жодного, – розповів Федір Ващук. – Якщо вдасться реалізувати проект по модульних котельнях, то зможемо зекономити чималу суму на комунальних платежах і спрямувати їх на розвиток. Крім того, вперше за 30 років ми відремонтували дах на унікальній університетській обсерваторії, яка протікала, наче решето. Закінчили ремонт приміщень для археологічного музею, встановлюємо меблі для музею університету, систему вентиляції для сховища цінних стародруків, які досі нищилися в непристосованому приміщенні. Відкрили вже кілька комп’ютерних класів, за рахунок ЗакДУ здійснили реконструкцію колишнього економічного факультету, де розмістили ректорат та історичний факультет. Наводимо лад в інших приміщеннях та будівлях університету, і таких ремонтних робіт ще чимало.

А загалом, що стосується аудиторного фонду, то при його оптимальному використанні й логістиці навчального розкладу приміщень вистачить абсолютно на всі потреби університету".

Наталія Петерварі, "Закарпатська правда"