Виноградівські маршрутки: дорого, неякісно, небезпечно

Всі добре пам’ятають ажіотаж довкола підняття цін на проїзд в ужгородських маршрутках з 2 гривень на 2 гривні 30 копійок. Зараз, ходять чутки, що ціни піднімуть до 3 гривень. От ви уявіть собі, якби проїзд в маршрутках був не 2 гривні 30 копійок, не 3 гривні, а 5 гривень. Саме таку ціну сплачують за проїзд мешканці Виноградова.

Поняття маршрутного транспорту тут взагалі специфічне, адже доїхати в ту чи іншу частину міста можливо тільки на рейсах, що сполучають центр з тутешніми селами, бо міських маршруток у Виноградові просто нема. Так, наприклад, ціна проїзду по маршруту «Виноградів – Велика Копаня» становить 6 гривень, а от проїзд до мікрорайону вулиці Герцена, що знаходиться всередині цього маршруту, - 5 гривень.

Цікава логіка, адже відстань від Виноградова до Великої Копані близько 16 кілометрів, а від центру міста до мікрорайону близько 5 – 6 кілометрів. Всі ці дані чітко відображені на таблиці вартості проїзду на приміських автобусних маршрутах.

То чому ж маршрутчики так безкарно порушують закони та ошукують пасажирів?

Вся суть питання в тому, що більшість перевізників цього маршруту не є працівниками Виноградівського АТП, ба навіть, не всі зареєстровані як приватні підприємці. Саме ці, так звані «часники», монополізувавши маршрут, самі вирішують якими будуть ціни на проїзд. Їх версії таких «космічних» тарифів різняться. Одні стверджують, що це спричинено підняттям курсу долара та цін на бензин, інші - кризовими часами в країні. От тільки ціни вони підняли ще до революційних подій, а катаючись на нових Мерседесах, мають змогу заощадити на ремонті та витратах на пальне. Звісно, кожен заробляє, як може, проте ніхто не бере до уваги той факт, що зарплати у постійних відвідувачів маршруток не ростуть залежно від того, чим виправдовують свої тарифи маршрутчики.

До речі, в розміщеній трохи вище тарифній сітці добре видно справжню ціну, яку повинні сплачувати жителі міста за проїзд – 2,05 грн., а ці ж таки тарифи затверджено заступником голови райдержадміністрації.
Та й взагалі, що люди отримують за ці 5 гривень?

Адже кожен пасажир немає персональної страховки, тобто у випадку аварійних ситуацій ніхто не несе відповідальності за ваше життя. В той же час, в суму оплати проїзду не входить податок на додану вартість. До того ж, сервіс у виноградівських маршрутках залишає бажати кращого. Погодьтеся, не дуже зручно сидіти на м’якій табуретці котра ковзає по-салону.

Куди дивиться транспортна міліція та державна автомобільна інспекція, і чому мовчать прості люди? Невже витрачати кожен день 10 гривень на дорогу до роботи - це нормально?

Проста арифметика показує, що за місяць таких поїздок (на роботу і з роботи) виноградівець витратить, як мінімум, 200 гривень. В той час, коли водій маршрутки за 10 рейсів у 2 сторони, враховуючи, що авто вміщає близько 10 людей, заробляє до 1000 гривень на день. Тож де справедливість?

Звісно, зараз непрості часи в нашій державі, і кожен виживає, як може, але це вже занадто. Враховуючи, що таке транспортне свавілля у Виноградові триває вже не один рік, це не спосіб виживання у важкі часи, а банальне здирництво.

Інформаційно-аналітичний портал «Нове Закарпаття».