УжНУ передали бібліотеку, архів та деякі особисті речі видатної україністки Словаччини Олени Рудловчак

Чи не найбільший у Європі приватний архів та бібліотеку з карпатознавства одержав у подарунок Ужгородський національний університет.

За повідомленням медіа-центру УжНУ, виконуючи волю видатної україністки Словаччини, почесного доктора Ужгородського університету Олени Рудловчак, її донька Марія Дуфкова та академік Микола Мушинка передали університетові бібліотеку, архів та деякі особисті речі дослідниці. На філологічному факультеті УжНУ буде створена кімната-музей О. Рудловчак, де фонди стануть доступними для всіх науковців і студентів. Найцінніші речі будуть виставлені в експозиції.
З ініціативи Наталії Ребрик, проректора Закарпатського художнього інституту, частим гостем якого є академік Мушинка, дизайн кімнати розроблять студенти ЗХІ в розрізі тем дипломних робіт.
Навесні 2003 року Олександр Гаврош робив інтерв’ю з 84-річною Оленою Михайлівною, розпитуючи про учнів, послідовників, плани та мрії. Тоді вона розповідала:
«У мене страшна проблема з архівом. Маю дуже цінні матеріали, багато мікрофільмів, які я робила в Москві, у Будапешті. І не знаю, кому це все передати. На жаль, нині в Пряшеві нема дослідника-карпатознавця, який би міг продовжити цю справу. Уже всі зробилися професорами. А коли людина стає професором, вона вже не цікавиться дослідженнями. Десь у глибині душі мрію, що дещо можна було б передати до Ужгорода. У моєму віці вже не мріють. (Сміється) Інколи мрію про те, що ще коли-небудь потраплю до Мукачева. А якщо серйозно, то хочеться закінчити роботу над Духновичем. Це мрія мого життя. Потім треба привести до порядку архів. При цьому багато речей можна винести ще на світло. Але це вже, напевно, вдасться зробити тільки на Закарпатті».

У видавництві «Ґражда» тепер планують видати 4-й том зібраних творів Олександра Духновича, тобто фактично завершити те, що було справою життя Олени Рудловчак. Наразі опрацьовують архівні матеріали.