Медики Ужгородщини про реформу, надії та сподівання

Нещодавно стартувало громадське обговорення проекту Стратегії реформування системи охорони здоров’я, яке триватиме до лютого 2015 року.

У Програмі дій Уряду зазначені першочергові кроки на шляху до реформування національної системи охорони здоров’я, які об’єднані в кілька основних блоків. Зокрема, це – усунення всіх корупційних схем при тендерних закупівлях у галузі, їх передача від МОЗ до міжнародних організацій, через організації системи ООН, інші міжнародні фонди та укладання прямих довгострокових угод із виробниками ліків. Зробити це повинні протягом двох років.

Уже за два роки, у 2017-му, буде трансформовано та модернізовано мережу лікарень та створено єдину трирівневу систему. Третім блоком зазначена дерегуляція (послаблення регуляторного впливу) фармацевтичного ринку і суттєве зменшення кількості ліцензій та договорів. Окремим завданням для профільного міністерства Уряд визначив ухвалення до кінця наступного року закону про медстрахування.

Медики Ужгородщини

Антон СЛИВКА,

головний лікар РЛ № 2 смт. Середнє:

– Якщо коротко, то я за реформи, тут і зараз. Експерти дорадчої групи, які розробляли проект Стратегії, до прикладу, пропонують автономізацію медзакладів. Із власного досвіду скажу, на сьогодні жоден головний лікар не має права перерозподілити кошти лікарні так, щоб це було найбільш ефективно. Вони витрачаються не на ті відділення чи напрямки, які їх найбільше потребують, а так, як закладені в нормах. До прикладу. Скажімо, в лікарні закінчуються гроші на бензин, перерозподілити кошти з іншого відділення не можна. За умови більшої автономності такі ситуації зводяться до мінімуму.

Стосовно страхової медицини, то мова про її впровадження йде вже багато років поспіль. Система, у більшості випадків, неспроможна надати безоплатну допомогу населенню. Пацієнти змушені за власні кошти купляти ліки, а кожен другий взагалі відмовляється від візитів через неможливість сплатити за лікування. Одна з форм медстрахування в Україні – це фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, але робота останнього неефективна в силу нестачі коштів.

І насамкінець, якщо найближчим часом держава не зробить реальних кроків у бік послаблення впливу на фармацевтичний ринок, українці ризикують залишитися без життєво необхідних ліків.

Олена РОГАЧ,

завідуюча АЗПМС с. Минай:

– Переконана, що всі сімейники обома руками за реформування. Адже існуюча сьогодні система охорони здоров’я нечесна, оскільки прив’язана до кількості ліжок у лікарні, а не до якості наданих послуг. Профільне ж міністерство пропонує механізм перерозподілу зарплати, який прямопропорційно залежатиме від їх кваліфікації. Іншими словами гарний лікар отримуватиме гідну зарплату, а не дуже, до якого ніхто не ходитиме, відповідну. Від такої реформи у виграші залишаться і пацієнти, і лікарі.

Як і від кардинальних змін на ринку ліків. Адже він аж занадто монополізований, а це завжди призводить до підвищення ціни. Тим більше на імпортні препарати, які в Україні дорожчі, ніж у сусідніх країнах. За умови реалізації лише цих анонсованих ініціатив прості люди отримають змогу піклуватися про здоров’я постійно, а не час від часу.

Олена КИРИТА,

медична сестра АЗПСМ с.Невицьке:

– Як медсестра, у якої за плечима практично тридцять років стажу, вища категорія та заробітна плата в сумі 1200 – 1300 гривень, я однозначно за реформи в галузі. За умови реалізації лише основних пунктів Стратегії, позитивні зміни відчують усі. Візьмімо лишень питання оплати праці медперсоналу. Погодьтеся, що приміром наша робота не є адекватно оплачуваною. До прикладу, щодня на прийом до амбулаторії звертаються зо два десятки людей, а є заклади, в яких протягом тижня такої кількості не набереться. Попри це зарплата однакова і там, і там. Загалом, медична система, задля підвищення своєї ефективності, повинна відмовитися від постатейного фінансування. Варто також, врешті, навести порядок на ринку ліків. Але для реальних змін недостатньо мати хороші ідеї. Їх потрібно розробити, впровадити, а відтак моніторити хід виконання.