Закарпаття вже не область, а Ужгород — не "столиця"!

В. Гройсман (Блок Петра Порошенка) та «видатні діячі» владних кабінетів вже тиждень піарять серед українців «нову адмінреформу», представлячи її як перетворену на український лад французьку модель.

Для порівняння – територія Франції дотична до території України, зокрема, за кількістю населення – 66 млн. та площі 551 695 км2, Україна – приблизно 43 млн. населення, площа 603 628 км²

Структурно Франція ділиться на 22 метропольні регіони, 96 метропольних департаментів, 329 округів, 3883 кантони, 36 682 комуни.
Структурно Україну планують розділити на 9 регіонів
Поліський: Волинська, Рівненська, Житомирська області – центр Луцьк

Карпатський: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області – центр Львів

Подільський: Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області – центр Вінниця
Київський: Київська, Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська області - центр Київ
Слобожанський: Сумська, Полтавська, Харківська області – центр Харків
Придніпровський: Дніпропетровська, Запорізька області – центр Дніпропетровськ
Донецький: Луганська та Донецька області – центр Донецьк
Причорноморський: Одеська, Миколаївська, Херсонська області – центр Одеса

Автономна республіка Крим

468 районів перетворять в 100 повітів.
Найнижчим рівнем будуть територіальні громади, які також збільшать до 750 об’єднань.

Проаналізувавши вищенаведені дані, ми розуміємо, що територіальний поділ Франції ґрунтувався на децентралізації та політико-економічному поділі, який забезпечував би найкращий рівень демократії. Водночас, виникає питання, яка адміністративно-територіальна модель стоїть за адмінреформою від Президента?
Відповідь – устрій Малоросії часів Російської імперії.

Не будемо поглиблюватися в деталі того часу, всі, хто бажає можуть дізнатися детальніше за посиланням - http://histua.com/knigi/istoriya-derzhavi-i-prava-ukraini-zaruba/derzhavnij-ustrij-ukrainski-zemli-u-skladi-rosijskoi-imperii

Отож, нам пропонують федералізувати Україну на основі Російського досвіду – маскуючи губернії «Великой Русской Империи» під калькою – регіон. Як бачимо, наша політична олігархічна еліта, якщо й порвала частково з радянським мисленням, то ніяк не перестане вважати себе частиною Росії. Відтак:

1.Адмінреформа, яку розробляли кабінетні чиновники «тхне» старим імперським поділом на губернії та повіти і повністю пов’язана з федеральним устроєм сучасної Росії. Українцям нахабно брешуть про французький досвід, підмінюючи поняття децентралізації, проводять федералізацію.
2.Єдиним виправданням сучасного районування є економічне районування українськими дослідниками, ґрунтуючись на показниках 90-х, котрі не відповідають сучасній політичній чи економічній ситуації.




І цілком співпадають з запропонованою адмінреформою Медведчука «Федеративною Україною»,щоправда з автономією Закарпаття та Чернівеччини.

3. Укрупнення, прямо кажучи, тягне за собою нівеляцію демократичних процесів в Україні, посилюючи засилля бюрократичного апарату та дискредитує волю місцевих громад. За сучасного стану бюрократичної системи, який перейме і реформована, доведеться їхати за будь-якою довідкою сотні кілометрів до префектури.
4.Адмінреформа призведе до формування кримінальних вотчин. Незрозуміло, чому центральні префектури знаходяться в найбільш криміногенних областях

5. Федералізація призведе до окупації України. Зрозуміло, що адміністративна реформа за таким принципом відтворює бажання Кремля та вимоги терористичних організацій ДНР/ЛНР і їх прагнення послаблення місцевих громад і посилити вплив кланових структур, що напряму співпрацюють з Кремлем.

Загалом, зрозуміло, що український олігархат робить все, щоб народу сумно не жилося. Так само, дані т.зв. розробки коштували державі чималих коштів, ще більше коштів потягне федералізація і кардинальна переробка всіх наявних політичних, економічних, культурних, історичних зв’язків в догоду бажання нечистих на руку політиків освоїти бюджетні кошти, для своїх цілей.