Останні рейтинги українських політиків і партій

Соціально-політична ситуація в Україні: липень 2015 року

Дані з релізу КМІС:

З 27 червня по 9 липня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2044 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім Криму) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Опитування було проведено до подій у Мукачевому, а також до направлення Верховною Радою України до Конституційного Суду проекту змін до Конституції щодо децентралізації влади. З огляду на резонансність цих подій і активне обговорення у ЗМІ, вони могли вплинути на подальшу динаміку громадської думки.

Електоральні настрої населення на виборах до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині липня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

13,3% проголосували б за партію "Блок Петра Порошенка",
12,8% – за Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина",
6,8% – за партію "Самопоміч",
5,8% – за Радикальну партію О. Ляшка,
4,1% – за партію "Опозиційний блок",
3,1% – за партію "Громадянська позиція",
3,0% – за партію "Правий сектор",
2,2% – за Всеукраїнське об’єднання "Свобода",
1,6% – за партію "Народний фронт",
1,2% – за партію "Сильна Україна",
1,1% – за Комуністичну партію України,
0,9% – за партію "УДАР",
0,1% – за партію "Демократичний альянс",
за інші партії – загалом 0,4%,
3,2% – викреслили б усі партії, попсували б бюлетень,
14,3% – вирішили не брати участь у голосуванні,
23,5% – не визначилися, за кого голосувати,
2,6% – відмовилися відповісти на запитання.





Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 56% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині липня):

23,5% проголосували б за партію "Блок Петра Порошенка",
22,7% – за Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"
12,2% – за партію "Самопоміч",
10,2% – за Радикальну партію О. Ляшка,
7,2% – за партію "Опозиційний блок",
5,5% – за партію "Громадянська позиція",
5,4% – за партію "Правий сектор",
3,9% – за Всеукраїнське об’єднання "Свобода",
2,8% – за партію "Народний фронт",
2,1% – за партію "Сильна Україна",
1,9% – за Комуністичну партію України,
1,6% – за партію "УДАР",
0,3% – за партію "Демократичний альянс",
за інші партії – загалом 0,7%.





Електоральні настрої населення на виборах Президента України

Якби вибори Президента України відбувалися в середині липня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

14,6% проголосували б за Петра Порошенка,
13,9% – за Юлію Тимошенко,
4,6% – за Олега Ляшка,
4,6% – за Анатолія Гриценка,
4,3% – за Андрія Садового,
3,1% – за Дмитра Яроша,
2,4% – за Юрія Бойка,
1,4% – за Ольгу Богомолець,
1,3% – за Арсенія Яценюка,
1,2% – за Олега Тягнибока,
0,7% – за Віталія Кличка,
0,3% – за Тетяну Чорновол,
0,2% – за Вікторію Сюмар,
0,1% – за Оксану Сироїд,
за інших кандидатів – загалом 1,6%,
4,6% – викреслили б усіх кандидатів, попсували б бюлетень,
13,6% – вирішили не брати участь у голосуванні,
23,9% – не визначилися, за кого голосувати,
3,2% – відмовилися відповісти.





Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 54% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином:

26,9% проголосували б за Петра Порошенка,
25,6% – за Юлію Тимошенко,
8,5% – за Олега Ляшка,
8,5% – за Анатолія Гриценка,
7,9% – за Андрія Садового,
5,7% – за Дмитра Яроша,
4,4% – за Юрія Бойка,
2,6% – за Ольгу Богомолець,
2,4% – за Арсенія Яценюка,
2,2% – за Олега Тягнибока,
1,3% – за Віталія Кличка,
0,6% – за Тетяну Чорновол,
0,4% – за Вікторію Сюмар,
0,2% – за Оксану Сироїд,
за інших кандидатів – загалом 2,9%.





Головні результати:

"Блок Петра Порошенка" і ВО "Батьківщина" — лідери за партійним рейтингом на виборах до Верховної Ради та до місцевих органів влади.
Після виборів найбільше зростає рейтинг ВО "Батьківщина", найбільше знижується — "Народного фронту". "Блок Петра Порошенка" і "Самопоміч" спочатку демонстрували зростання, але згодом — деяке зниження і повернення до рівня виборів 2014 року.
П. Порошенко та Ю. Тимошенко — лідери в президентському рейтингу.
Більшість жителів негативно оцінюють діяльність П. Порошенка на посаді Президента і А. Яценюка на посаді Прем’єр-міністра.
Більшість жителів вважають, що розв’язувати конфлікт на сході України потрібно шляхом мирних переговорів на основі Мінських угод. Водночас більшість населення вважає, що "будь-які домовленості з чинним керівництвом Російської Федерації є обманом і все одно ним виконуватися не будуть".