Хоча релігійна споруда ХІ століття є унікальною і занесеною в реєстр ЮНЕСКО, її спіткала доля звичайної сільської церкви. Місцева громада рятує храм, як може, але відреставрувати і зберегти фрески XII-XIV сторіч, виконані давніми італійськими майстрами, людям не до снаги.

Звідси пішло життя в Ужгороді. Після Софії Київської це - друга за давністю пам’ятка християнства. Ротонду збудували в ХІ столітті. За радянської доби церкву закрили через те, що посеред відправи в неї ударила блискавка. Тоді померло шестеро душ. Колишній працівник радянської міліції, дід Дмитро закопав двох людей у землю і так урятував їх.

Дмитро ЮСКОВИЧ, житель с.Горяни: "Загребли гарно, красно заметали так до голови землею. Начав той чоловік кліпати-кліпати, я йому водички, витяг язика, прийшов до себе, ми його узяли, повели додому".

На одній із бань написано - 1991. Так місцеві люди вшанували відкриття церкви за незалежности. Тоді покрили стіни сучасним тиньком, а італійські фрески вже почав розмальовувати якийсь місцевий художник. За власні гроші люди встановили громіздку систему опалення, інакше б ротонда зовсім замерзла. Така модернізація збиває туристів з пантелику.

Йосип ВЕРЕШ, священик: "Перше враження зазвичай таке негативне, бо люди підходять, очікують щось старинне, і перше, що вони бачать, це таку сучасну штукатурку..."

Та коли б тоді сільська громада не взялася за церкву, сьогодні ротонди могло вже не бути. Всередині вогко і стародавні фрески, які простояли сім століть, обсипаються. Перед виборами колишня влада Ужгорода подарувала ротонді чотири лавиці. Після виборів нинішня - новий дах. Скільки потрібно на реставрацію найціннішого - фресок, точно не знають. Кажуть, що сюди часто навідуються фахівці. Один з них говорив про 2 мільйони гривень.



Леся КЕШЕЛЯ, Галина ЛАРІОНОВА, програма "Вікна", СТБ.
На відновлення первісної покрівлі Горянської ротонди в Ужгороді витратять 40 тисяч гривень