Молодим у нас шляхи відкриті... (ФОТО)

А досвідченим, як правило, виявляємо тріумфи, пошани, почесті, повагу.

Коли ж ідеться про таку сферу, як освіта, то ці думки, епітети в тому числі, можна продовжити. Бо ж і насправді, саме на шкільній ниві, в учительському кабінеті по особливому відчувається таке поняття, як зміна поколінь. Схоже, у ЗОШ № 1 (директор Оксана Матолич – на світлині в центрі) усвідомлюють це сповна. Тож і до новачків ставляться з повагою, і ветеранів поважають, шанують, а де треба – там допомагають. Це яскраво засвідчили недавні ювілейні урочистості з нагоди 70-річчя школи (про цю подію газета «Берегово» писала в одному з останніх чисел). Але на цей раз не про заходи з цієї преславної та пречудової нагоди, а кілька думок-міркувань про тих молодих педагогів, які змінили своїх старших товаришів і вирішили сіяти розумне, добре та вічне у серця юних у цьому храмі науки.

Шкільна очільниця залюбки розповіла про кожного, хто на фотографії, який у кого вуз і диплом, хто з якої родини та як потрапив у освітянську сім‘ю кращої одинадцятирічки прикордонного Берегова. Якщо йти справа наліво, тобто по порядку, то перша на світлині історик Ярослава Бережник, далі за нею Тетяна Капуста, яка, крім свого фаху, працює на групі продовженого дня. Відтак чарівну усмішку дарує математик-інформатик Діана Фединишинець (автор не стримався й комплімент молодій учительці при всіх зробив, чим ще гарніший, веселіший настрій у приміщенні сотворив), котра, як і решта, активно влилася у цей дружний, працьовитий, старанний і добросовісний колектив. Англійську мову викладають Наталія Поличко, Діана Діанич, а Віра Бонкало взялася за правознавство й групу продовженого дня одночасно. Біля неї ще одна «англійчанка» сидить – Ніколетта Гецко, а за вчителькою німецької мови Беатою Боднар – фізик та викладач інформатики Євгеній Курах у об’єктив глядить. Крайня справа або ж завершує ряд – Маріанна Маргітич, і теж учителька іноземної мови. Свого часу англійську опанувала і нині свої знання дівчатам і юнакам залюбки несе.

– Це тільки половина нашої гідної освітянської зміни, – коментує для газети незвичну збір-подію в учительській директор загальноосвітньої школи О. Матолич. – Трохи забарилися або ж із об‘єктивних причин не зуміли прийти Тімеа Стрельцова, Юліанна Ясінська, Анжеліка Танчинець (початкові класи), «інформатичка» Інна Савчур, український мовник Євгенія Турдай, уже не кажучи про тих, хто того дня мав вихідний чи перебував на лікарняному. А ось молода вчителька Мирослава Папіш удома маленьку дитинку бавить – рік із гаком учнів навчала й відтак пішла у декрет. І це теж реалії, наше життя. До речі, ще кілька молодих педагогів перебувають у декретній відпустці по догляду за дитиною. І цьому всі ми раді, що й учителі причетні до покращення демографічної ситуації. Але найприємніший і втішний той факт, що переважна більшість з-серед молодих педагогів – це наші випускники, які ще вчора за партами сиділи як учні, а нині вже наші колеги.

На фото і збір фактажу я мав усього десять хвилин. Навпроти директора сидів і прискіпливо записував дані про цих чарівних, милих, красивих, радісних і привітних учительок (ні, не забув, що був серед них і учитель пан Євген). І в цю мить зайшла досвідчений педагог Марія Товт, яка також розщедрилася на компліменти для своїх молодших колег, які є починальницями у освітянському житті. Хтось із них працює рік чи два, а дехто й взагалі щойно переступив поріг школи у статусі педагога. Мовила не для красного слівця, що колись і вона такою була, але якось швидко, стрімко, мигцем і мовби вихором час проминув, і вже багато її вихованців разом із нею вчать діточок. І перебільшення в цьому нема, адже попереду в них – визнання, статуси, посади, винагороди за їх нелегкий учительський хліб. Мусимо їм уклінно подякувати, що обрали цю вкрай важливу та почесну професію, яка у всі часи вважалася інтелектуальною та розумовою. У стрій освітян повсякчас ставали і нині у педагоги йдуть тільки найобдарованіші, найсумлінніші, найстаранніші, що здатні мислити й творити самостійно, дарувати свої знання іншим, розуміти юне плем‘я, виховувати його словом і прикладом.

Михайло ПАПІШ