Легенді української хореографії Михайлу Суслікову – 95 (ФОТО)

Його життя нерозривно зв’язано з ансамблем «Юність Закарпаття».

Коли 55 років тому виникла ідея створення в Ужгороді нового самодіяльного колективу високого рівня майстерності, бути його керівником було запропоновано стати колишньому артисту балету Закарпатського народного хору обласної філармонії, талановитому балетмейстеру Михайлу Суслікову, який мав досвід роботи з відомим в області і профспілках колишнього СРСР ансамблем народного танцю «Свалява» – одного з найбільших підприємств Закарпаття – Свалявського лісокомбінату.

Спочатку новостворений колектив працював на базі міського будинку культури, а вже потім – при клубі облпрофради. Після конкурсного відбору до ансамблю 70 хлопців та дівчат прийшли у вересні 1961 року на першу репетицію колективу. Його вирішили назвати «Юність», але оскільки з’ясувалося, що таку ж назву вже мав у Львові інший хореографічний колектив (ним керував відомий хореограф Мирослав Вантух), ужгородський ансамбль отримав назву «Юність Закарпаття».
Завдяки наполегливій репетиційній роботі під керівництвом Михайла Суслікова майстерність закарпатських аматорів сцени стрімко зростала і невдовзі стала відомою широкому загалу. Поступово збагачувався новими яскравими номерами і репертуар колективу, до якого увійшли хореографічні композиції «В труді наша слава», «Закарпатське весілля», «Над річкою Ужем», українські, словацькі, угорські та інші танці у постановці Михайла Суслікова.

Цікавою, зокрема, є історія створення танцю «Бокораші» за однойменною картиною відомого закарпатського художника Йосипа Бокшая. В ньому яскраво проявилися новаторство і оригінальність творчої думки керівника колективу: він виставив на сцені в один ряд танцюристів, які рухами імітували хвилі бурхливої ріки Тиси. Ця постановка, оркестровку до якої зробив відомий закарпатський композитор Степан Мартон, мала величезний успіх під час численних концертів.
– За десятки років творчої діяльності самобутній колектив під керівництвом Михайла Суслікова, - розповідає директор Закарпатського обласного Будинку культури профспілок Ганна Табакович, з успіхом представляв хореографічне мистецтво України і Закарпаття на фестивалях, гастролях, у концертах у Канаді, Югославії, Франції, Великобританії, Анголі, Італії, Чехословаччині, Угорщині, Румунії, Польщі та інших країнах. Він був володарем гран-прі міжнародних фестивалів у Парижі (Франція), Бєлграді (Югославія), Зеленій Гурі (Польща), Лангароне (Італія). Невипадково на багатьох фестивалях за кордоном їх організатори ставили номери у виконанні закарпатських танцюристів на завершення концертних програм.

Ансамбль «Юність Закарпаття» нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, є лауреатом усіх всеукраїнських оглядів народної творчості та фестивалів аматорського мистецтва, а його художній керівник у 1999 році отримав звання «Народний артист України».

А як не згадати фронтові дороги Михайла Суслікова? На фронт він потрапив у грудні 1944 року, коли бригада артистів Запорізького обласного музично-драматичного театру у складі 14 чоловік була направлена у розташування Четвертого Українського фронту, який вів бої на території Чехословаччини. Доводилося виступати безпосередньо на передовій, неподалік від лінії фронту – перед наступом наших військ, на горищах будинків у невеликих містечках, визволених від ворога, у спеціально обладнаних наметах польових військових госпіталів. Бувало, що несподівано розпочинався німецький артобстріл, у сотні метрів вибухали снаряди…

Як згадує Михайло Сусліков, кожен концерт тривав одну годину або трохи довше. Як правило, хореографічний блок включав три танці – російський, український і циганській. Часто після бурхливих оплесків глядачів давали номери на «біс». Траплялося, що в один день було по 3-4 концерти, на яких були присутні 100-200 солдатів і офіцерів. Іноді доводилося давати концерти для командування фронту. І завжди атмосфера концертів була надзвичайно зворушливою, доходила до сердець учасників бойових дій. На фронті Михайло Сусліков познайомився з молодою співачкою Лідією Муромцевою, яка пізніше стала його дружиною.

Про фронтові будні артиста Михайла Суслікова, які завершилися у квітні 1945 року, нагадують його бойові нагороди – орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, різні медалі.
1 січня 2017 року Михайлу Львовичу Суслікову виповнилося 95 років. Понад п’ять десятиліть зв’язано у нього з ансамблем «Юність Закарпаття», з яким разом відзначив у 2012 році 50-річчя колективу та 90-річчя від дня свого народження. Ще й досі культурна громадськість нашого краю згадує цей подвійний ювілей, який відзначався у вщерть заповненому залі українського музично – драматичного театру в місті Ужгороді.
В останні роки з відомим самодіяльним колективом працює донька Михайла Суслікова – заслужений працівник культури України Людмила Петрецька.
За словами голови Закарпатської облпрофради Володимира Фленька, життя і творча діяльність легенди української хореографії Михайла Львовича Суслікова – яскравий приклад творчого довголіття на ниві хореографічного мистецтва нашої країни і області.

Сергій Баранчиков, завідувач відділу організаційно-гуманітарної роботи Закарпатської облпрофради