Нажитися на чужому горі: як функціонує система реалізації конфіскату в Україні

Поряд з уже звичними бідами, на зразок пожеж і потопів, практично в будь-якій країні, а тим більше в Україні, існує ще одна одвічна напасть - діряве законодавство, яке з легкістю зводить нанівець всі позитивні починання та ініціативи.

Ось, наприклад, порівняно не так давно Міністерство юстиції вирішило безкоштовно роздавати нужденним конфісковане майно, яке не змогла реалізувати СЕТАМ. З одного боку, цей крок можна розцінити, як прояв турботи держави про своїх громадян, з іншого, виникає низка питань щодо того, хто і яким чином визначає цих самих "нужденних" і ступінь їх нужденності.

Термінологія

Конфіскат - це, перш за все, товар, який вилучається на митниці у різних фірм і підприємців при спробі контрабандного ввезення в Україну або вивезення за її межі, заарештований за несплату митного збору, відсутність документів на товар тощо.

Крім того, в цю категорію потрапляє також все рухоме і нерухоме майно, конфісковане у колишніх власників у рахунок сплати боргів (зокрема, і за комунальні послуги), банківських кредитів, податків, врешті-решт.

Кругообіг товару

Велика частина цього добра, яка не пропадає дивним чином в невідомому напрямку, накопичується на складах і штрафмайданчиках. Раніше вона реалізовувалася на аукціонах, про проведення яких знали далеко не всі.

З недавнього (2014 року) часу, в рамках оптимізації і детінізації цього процесу, була створена Система електронних торгів арештованим майном, або просто СЕТАМ. Тепер кожен охочий може з легкістю зайти на їх сайт і купити собі хоч погонний метр тканини, хоч тепловоз, хоч виробниче підприємство з квартирою збанкрутілого власника на додачу.

Ціна питання

Ось тільки вартість такого "товару" нерідко виявляється космічно невідповідною. І якщо раніше таке майно на закритих аукціонах "для своїх" реалізовувалося за копійки, сьогодні - ціни на нього просто нечувано високі.