Згідно з Конституцією, кожна людина має право на працю й на гідну заробітну плату. Одним із прикладів порушення цього права є Закарпатська область, в якій на сьогодні одні з найнижчих зарплат у державі, і майже третина населення якої виїжджає на заробітки за кордон.

Закарпаття завжди було непромисловим краєм. Крім того, 70 відсотків області – гори, тому про розвиток сільського господарства в області не йдеться.. Через ці дві основні причини в краї завжди існували проблеми з офіційним працевлаштуванням. Тобто закарпатці завжди були і є потенційними заробітчанами.



"МАЙЖЕ 70 ТИСЯЧ ЗАКАРПАТЦІВ ЖИВУТЬ НА КОНТРАБАНДІ"



Офіційна статистика свідчить – в області близько 8 тисяч безробітних Принаймні стільки людей офіційно зареєстровані в Центрах зайнятості. Реальна ж цифра інша, її наводить історик, керівник Карпатського центру полінгових досліджень Федір Шандор: "Із 750 тисяч працездатного населення лише 400 тисяч забезпечені на місці, і вони мають середньостатистичну зарплату. Можна сказати, що з цих людей ще чимало – працюють на базарах як приватні підприємці, частково – зайняті в нелегальному бізнесі. Умовно, нараховується майже 70 тисяч закарпатців, які живуть на контрабанді, тобто перевозять нелегально цигарки, горілку, паливо тощо".



300-350 ТИСЯЧ ЗАКАРПАТЦІВ ПРАЦЮЮТЬ ЗА КОРДОНОМ



Постає питання, чим займаються ті 300-350 тисяч закарпатців, котрі офіційно не зайняті? Соціологи стверджують, переважна частина виїжджає на заробітки в Росію. Причому на лісорозробки в Комі, Сибір, Карелію їдуть ті закарпатці, які живуть в гірських районах і звикли до важкої роботи.

До країн Європи на так звані "чорні роботи" подаються жителі прикордонних районів. Але, як кажуть закарпатські соціологи, при цьому всьому, як би це моторошно не звучало, Україна на сьогодні виграє від того, що багато її жителів виїжджає на заробітки.

Федір Шандор: "Ці заробітчани – позитив для України величезний! Уявіть собі, яку користь має держава, коли за наявності прописки, наприклад, 48 мільйонів, 10 мільйонів відсутні. Це менше ліжкомісць у лікарнях, менше соціальних виплат, менше споживання електроенергії, газу, це менше кримінальних справ, трагедій, бо просто цих людей немає! Державні органи мають гігантський "зазор" і цим вони, певна річ, маніпулюють!".

І, звичайно, ще один плюс Україні від заробітчанства – завезені в державу зароблені гроші. За приблизними підрахунками, щороку через системи перерахування грошей до держави надходить 21-22 мільярди доларів. До Закарпаття з цієї суми потрапляє приблизно 500-600 мільйонів.



ЗАРОБІТЧАНИ НА ЧУЖИНІ ЗДЕБІЛЬШОГО БЕЗЗАХИСНІ



Нині, як кажуть соціологи, ці гроші вже не є способом виживання, вони заробляються для поліпшення статків, для будівництва, придбання майна. І найбільший негатив у тім, що права українців на чужині абсолютно не дотримуються.

Колишній заробітчанин Владислав з цього привожу зауважив: "Єдиний мінус, якщо дивитися через призму конституції, це те, що заробітчани працюють по 12 годин на день, але за це їм платять хороші гроші. Хотілося б, щоб держава якось дбала про своїх заробітчан, щоб люди почували себе безпечно".



РОБОТА ВДОМА Є, АЛЕ ПЛАТЯТЬ МАЛО



Водночас працівник соціальної сфери Ужгорода Олександр Ткаченко каже, що робота в Закарпатті є, але часто її умови та оплата не задовольняють людей.

Олександр Ткаченко: "Постає питання: кваліфікований робітник отримує мало... Будівельник в Закарпатті, який працює на будівництві готельного чи торговельно-офісного центру, отримує до тисячі доларів, викладач університету – до тисячі гривень, що становить всього 200 доларів. Тут і постає питання: що робити?".

Соціологи, історики, дослідники Закарпаття кажуть, якщо й надалі існуватимуть такі диспропорції в зарплаті між кваліфікованими і некваліфікованими фахівцями, то кількість заробітчан лише зростатиме.



RadioSvoboda.Ua
Чехія обіцяє сприяння легальним мігрантам з України
Венеціанські заробітки для закарпатських остарбайтерів
"Мандрівка" Євросоюзом закінчилась для трьох закарпатців арештом та італійською в’язницею
Закарпатці продовжують виїжджати на заробітки за межі гірського краю