Так звані правоохоронні органи, я не можу назвати їх дійсно правоохоронними, оскільки представники, службові особи цих органів системно та перманентно порушують саме ті права людини, які вони зобов’язані захищати. Я переконаний, і якщо мені дадуть можливість доведу, що працівники Міністерства внутрішніх справ України в своїй діяльності щоденно застосовують тортури. Їхні “методи встановлення істини” жахливі. Про це в своїх доповідях неодноразово доповідала суспільству наш омбудсмен Ніна Карпачова. Але її законодавчі можливості втручання в ці процеси доволі обмежені, засоби масової інформації до цього явища “ майже глухі”, партії та абсолютна кількість громадських організацій – байдужі. “Силові структури”, як ще називають правоохоронні органи, не знаходяться під контролем суспільства, громадськості, мають вкрай широкі можливості для беззаконня. Здавалося би, що першим бар”єром, першою перепоною на шляху цього беззаконня мала би бути Прокуратура України. Але все перевернуто з ніг на голову з 1917 року і нічого не змінюється на краще до теперішнього часу. В нашому суспільстві є таке явище, такий “бог”, якому змушені служити і поклонятися всі службові особи від найнижчої ланки до керівників держави – “показник”. Якщо “показники”, ці критерії, по яким оцінюється діяльність того чи іншого органу обрані неправильно, то і результат наступає однозначно негативний. Результати роботи прокуратур оцінюються тими же показниками, як і результати роботи органів дізнання та досудового слідства. Вони всі “їдять з одної тарілки”, а тому є закономірним, що прокуратура не буде “плювати” в тарілку, з якої сама вона їсть. Заради цих показників прокурори вимушені закривати очі на порушення закону, які допускають в інших “ силових” структурах, а також їх власні слідчі. Тому слід змінювати сам закон, слід позбавити прокуратуру функції слідства і оцінювати її роботу, грунтуючись на критерії своєчасного виявлення порушень закону до передачі кримінальних справ до суду.
Моральні причини, це як поведінка можновладців, які вважають за нормальне втручатися в діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів, так і відсутність мужності у працівників цих органів і установ давати відсіч цим втручанням та дотримуватись виключно норм права та справедливості.

Цитую з окремої постанови від 31 липня 2007 року, надісланої судом на адресу Генерального прокурора України:: “ …Різака І.М. виправдано за епізодами обвинувачення в доведенні до самогубства та перевищення влади і службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, в одержанні хабара в особливо великих розмірах, особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з його вимаганням, та в службовому підробленні.

Під час судового розгляду встановлено, що кримінальні справи відносно Різака І.М. незаконно порушувались:

11.02.2005 року начальником слідчого відділу прокуратури м.Ужгород за ст.120 ч.2 КК України;

13.05.2005 року начальником слідчого відділу прокуратури м.Ужгород за ч.3 ст.365 КК України, за цими же обставинами;

18.05.2005р. заступником прокурора Закарпатської області за ч.3 ст.368 КК України;

17.08.2005 року старшим слідчим прокуратури Закарпатськох області за ч.1 ст.366 КК України.

Незаконне порушення кримінальних справ, незаконне притягнення Різака І.М. до кримінальної відповідальності, його незаконне затримання по вказаних звинуваченнях, тривалий час порушували права та свободи особи, гарантовані Конституцією України, Європейською Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини, перешкоджання нормальної життєдіяльності даної особи впродовж вказаного періоду.

Таке стало можливим лише тому, що працівники прокуратури Закарпатської області, не тільки не дали належної оцінки матеріалам дослідчої перевірки, а упереджено, в порушення вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, порушували кримінальні справи за відсутністю на те законних приводів та підстав.

Постанови про притягнення Різака І.М. як обвинуваченого по вказаних злочинах, всупереч вимогам ст.ст.130-132 КПК України, є необгрунтованими та невмотивованими.

Крім того, 11.05.2005 року начальником слідчого відділу прокуратури м. Ужгорода винесено постанову про затримання Різака І.М., в якій не вказано жодної з підстав, передбачених ст.ст.106,115 КПК України, що надає право слідчому затримувати особу.

Прокурорський нагляд за розслідуванням даної кримінальної справи здійснювався неналежно, з обвинувальним ухилом.

Стаття 22 КПК України…прямо забороняє домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь в справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.

Однак, ці вимоги закону, слідчим та прокурором, який, відповідно до ст.227 КПК України, здійснював нагляд за виконанням законів органами досудового слідства, по даній справі не дотримані.

Судом встановлено, що з метою отримання звинувачувальних показань, мало місце використання слідчим недозволених засобів щодо осіб, які повинні були давати свідчення, бажані слідству. Зокрема, в порушення діючого законодавства України, в тому числі конституційних прав та свобод громадянина, незаконно здійснювався збір характеризуючих даних щодо свідків, для нібито можливого притягнення їх до кримінальної відповідальності. Незаконно та безпідставно виділялись в окреме провадження матеріали відносно цих вищезгаданих свідків. Проте, після дачі ними бажаних слідству показань, згодом приймались рішення про відмову в їх кримінальному переслідуванні. Такі незаконні, недозволені засоби застосовувались щодо свідків Темнова М., Ковача В.І., Стефанович В.П. та інших.

Вказане свідчить про неналежне здійснення прокурорського нагляду прокурором Закарпатської області…”

Сподіваюсь, що читач набереться терпіння і прочитає цитати, які я наведу з окремої постанови суду від 31 липня 2007 року, яка була надіслана прокурору Закарпатської області. Цитую: “…Так, приймаючи рішення про порушення відносно Різака І.М. кримінальних справ за ст.ст.120 ч.2, 365 ч.3, 368 ч.3, 366 ч.1 КК України, слідчими не тільки не дано належної правової оцінки матеріалам дослідчої перевірки, а упереджено, в порушення вимог ст.ст.94, 98 КПК України, порушено кримінальні справи за відсутності на те законних приводів та підстав…Під час досудового слідства по даних епізодах звинувачення ряд слідчих дій проведено поверхово, неповно та з порушенням закону.

Зокрема, в протоколах допиту свідк

Неконституційні, незаконні дії влади до колишнього голови ОДА, його арешт свідчать, що влада боїться сильних особистостей, боїться таких лідерів як Іван Михайлович, який, будучи губернатором, вивів край в перелік передових за економічними і соціальними показниками. Стрімкими темпами розвивалася інвестиційна діяльність. Кардинальні зміни відбувалися в санаторно-курортному комплексі, його інфраструктурах. Це було вражаюче, але, разом з тим, комусь і не подобалося.

27 вересня 2002 р. Указом Президента України було призначено нового голову Закарпатської обласної державної адміністрації. Ним став Іван Михайлович Різак, який на той час обіймав прирівнювану до міністра посаду, очолюючи Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вибір саме І.Різака був невипадковим. Молода, амбітна людина встигла вже неодноразово підтвердити, що здатна не тільки організовувати людей, але і приймати важливі рішення як суспільно-політичного так і соціально-економічного характеру.

Два роки на посаді засвідчили, що президент не помилився у виборі. Насамперед, про найголовніше: згідно результатів комплексної перевірки, яку проводив Кабінет Міністрів України, два роки поспіль Закарпаття за 35-ма основними соціально-економічними показниками займало лідируючу позицію серед регіонів держави. Вражаючий результат для області, яка є дотаційною, і в якій, через відсутність великих промислових підприємств важко сподіватися на економічне диво! Тим не менш воно сталося, і два останні роки у розмовах про досягнення закарпатців, найчастіше вживалося слово „вперше”.

Вперше за роки державної незалежності України на території Закарпаття за 11 місяців 2004 року було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів всіх рівнів в сумі понад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002 – 500 млн. грн.)

Вперше за роки незалежності вдалося досягти ще одного – фінансової прибутковості підприємств Закарпаття. За січень-жовтень 2004 року порівняно з аналогічним періодом 2002 року вона зросла у 80 разів. А питома вага збиткових підприємств за 2 роки зменшилася з 35% до 6%.

Середньомісячна зарплата працівників області зросла більш ніж на 40 відсотків. З 310, 3 до 540, 4 гривень. Це тільки офіційно зареєстрована цифра. А заборгованість із зарплати у жовтні минулого року скоротилася з майже 14 мільйонів гривень до всього трохи більше 300 тисяч гривень. Тобто – в 45 разів!

Якщо станом на 1 жовтня 2002 року своєчасно не отримували заробітну плату 25,5 тис. закарпатців, то на 1 жовтня 2004 року їх кількість скоротилась до 300 осіб, тобто у 85 разів! За темпами ліквідації заборгованості із виплати заробітної плати в економіці Закарпаття два роки поспіль займає перше місце серед регіонів України. Надходження коштів до Пенсійного фонду за останні два роки зросло у майже вдвічі. Середньомісячна пенсія – у 2 з половиною рази.

На початку 2003 року в області ліквідовано таке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям з дітьми.

На період з вересня 2002 по вересень 2004 років в економіку області залучено 87 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що складає 44,6% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (195 млн. дол. США), які надійшли в область за останні 10 років!...

Переконані в тому, що ваш офіс обкрадали не злодії. Пошукайте ваше майно у свого нового секретаря п.Дорошенка (помічника Шуфрича). У нього такий досвід уже є. Своє президенство у нашому клубі він розпочав з того, що вкрав мебель, яку ми купили. Засновники ОСК"Закарпаття" http://ua-reporter.com