http://www.cripo.com.ua/?sect_id=2&aid=47650
Балога і «братва». Розкрадання бюджету.

http://svitohlyad.info/politika1181.htm
15.01.08
Чи є майбутнє у непарламентських партій?
З числа непарламентських партій чи не найбільшу увагу до себе привертає СДПУ(О). Вчорашня парія влади, потужна партійна сила як її ще недавно називали останнім часом майже зникла з політичного обрію.
Після зміни лідера партії майже нічого не чути про якісь конкретні справи СДПУ (О), не чути місцевих активістів, життя у партії наче вимерло.
Іноді на сторінках Інтернет-видань зявляється інтерв’ю нинішнього лідера партії Ю. Загороднього. Не будемо детально аналізувати ці інтерв’ю. Вони схожі одне на одного як дві краплі води.
Але є одне гасло, яке привертає особливу увагу. У своїх інтерв’ю Юрій Іванович часто вживає словосполучення «Ми працюємо во імя Людини». Людину ставить Юрій Іванович з великої літери.
Щось подібне було у найпопулярнішого генсека партії Леоніда Брежнєва. Пам’ятаєте, навіть анекдот придумали « Якщо можна, назвіть імя цієї людини».
На Закарпатті багато хто покладає великі надії на відродження СДПУ(О). Обласна організація багато зробила для краян в економічній і соціальній сфері. Потужно представляли Закарпаття у парламенті Віктор Медведчук та Григорій Суркіс, які не шкодували ні грошей, ні часу для вирішення закарпатських проблем .
Так от, ми відреагували на словосполучення нового лідера СДПУ(О) і хочемо нагадати йому, що таких Людей, во імя яких треба працювати і яких треба захищати – на Закарпатті, як і по всій Україні, багато. А пустими балачками і круглими столами політичної ніші не відвоюєш. Лідерство в партії – це насамперед відповідальність за людей.
Такої відповідальності нове керівництво не демонструє. Мабуть тому й не було навіть заяви СДПУ(О_ після рішення Верховного Суду України на підтримку Різака, де його незаконно засудили…
Та й взагалі, цікаво було б дізнатися, чи спілкувався новий лідер СДПУ(О) з Іваном Михайловичем відтоді, як екс-губернатор публічно підтримав його під час балотування на нову посаду.
А особливо цікаво, чому нові лідери партії абсолютно забули про закарпатський актив, за рахунок якого партія у свій час набрала багато політичних балів.
Ходять по судам і прокуратурам заступники секретаря обкому Іван Росоха, Володимир Дідик, і ніхто не цікавиться їхніми долями і не надає навіть юридичної допомоги. Ходять на допити сотні активістів у районах. Балоган продовжує знищувати тих, хто ще не здався.
Невже можна будувати якісь нові підвалини партії, якщо так ставитися до людей? А як же словосполучення « все в імя Людини»?...
Життя переконує, що цих людей і надалі продовжує захищати лише Віктор Медведчук. І, напевно, не випадково, партійці, з якими ми мали бесіду, вже не покладають надії на теперішнє керівництво. Всі мріють про повернення Віктора Медведчука.
Сподіваємось, що ці наші слова турботи про сотні конкретних людей, які потрапили в опалу до помаранчевої влади, донесуть до пана Загороднього.
А за його реакцією ми будемо робити висновки не тільки про його політичні якості, я, насамперед, про його якості людські.
Василь Яцина.

балогану кінець!невже не зрозуміло?

балогану кінець!невже не зрозуміло?

http://www.cripo.com.ua/?sect_id=2&aid=47602