Найбільш пропрезидентська з усіх президентських?

ПРЯМИЙ ЕФІР RadioSvoboda.Ua Ведучий: Роман СкрипінРоман Скрипін: Сьогодні політична партія «Єдиний центр» надіслала в Мін'юст офіційне повідомлення про зміну в складі керівних органів партії. Про це повідомляють інформаційні агенції. І повноваження голови партії склав Анатолій Шибико, а на посаду голови партії обрано Ігоря Кріля. Відповідне рішення було ухвалене аж 27 березня 2008 року під час другого етапу шостого позачергового з’їзду та політичної ради політичної партії «Єдиний центр». Це сухе інформаційне повідомлення…



Ігор Кріль: Це трохи не так, оскільки ми зразу офіційно направили повідомлення в Мін'юст. Мін'юст тільки тепер оприлюднив ту інформацію.



Як правило, таких інформацій в Мін'юсті є дуже багато, але вони не виявляють ніякої цікавості для інформаційних агентств, а саме про нашу партію повідомили, і в усіх агентствах практично сьогодні написали. Ми місяць тому повідомлення це послали.



Ну, супер. Я розумію, що ви є законослухняною партією, Ви – законослухняним громадянином. А Ви не здогадуєтеся, чому інтерес інформаційних агенцій до такого повідомлення, яких у Мін'юсті дуже багато щодня?



Ми можемо лиш здогадуватися. Але…



Поділіться здогадками.



Не сумніваюся в тому, що, напевне, інтерес до цього процесу, який називається «Єдиний центр», є досить високий, оскільки багато людей, які кожен день собі ставлять питання, як будуть жити їхні діти та онуки, в якій державі вони будуть жити? Шукають відповідь на це питання і, напевне, сьогодні не знаходять.



Цей процес, який ми ініціювали 27 березня, цей імпульс суспільству, який ми дали, саме і, напевне, є для них якоюсь надією. Тому такий інтерес є у людей, які дійсно хочуть щось змінити в нашій державі.



Напевне, ще є інтерес, скажімо, іншої категорії людей. Це представники тих політичних партій, які сьогодні десь відчули певну загрозу, тому що появився новий політичний процес.



Тому в принципі й дуже багато інформації про нас зараз в інформаційних агентствах, по телебаченню, по радіо. Інформація ця суперечлива, але ми не хвилюємося, ми спокійно до того ставимося, оскільки ми знаємо, що прийде час, і всі зрозуміють, що це за процес. Сьогодні я не сумніваюся, що це позитивний для держави процес.



Хто ж боїться «Єдиного центру»?



От Ви сказали: ті, хто бояться цього політичного руху або таких політичних рухів. Хто може боятися «Єдиного центру» як політичної партії, яку очолює Ігор Кріль?



Ну, я не знаю назвати по прізвищах чи по назвах. Я б не хотів…



А Ви давайте і по прізвищах, і по назвах.



Я думаю, що це вже більше робота журналістів. Але можу сказати лиш одне, що це ті, які сьогодні використовують політику у власних цілях і не думають про те, як буде розвиватися держава.



Таких багато?



Я думаю, що таких все ж таки меншість.



Але все ж таки по прізвищах хочеться почути.



Я скажу так, що, можливо, це й цікаво почути по прізвищах, але ми сьогодні більше повинні говорити про той позитив, який ми можемо дати суспільству…



Ну, чому Ви уникаєте прямої відповіді?



Ви ж самі мене провокували: може, прізвище назвати? Я кажу: назвіть. Ви тепер починаєте такий ось тин робити.



Я думаю, що ми в процесі нашої розмови ще дійдемо до тих моментів, коли я Вам конкретно назву деякі речі…



Та дійдемо, звичайно. Я боюся, що я назву перший це прізвище. Пані Тимошенко. Тому, що все, що ви коментуєте стосовно діяльності БЮТ, воно є негативне, і це треба визнавати.



Для цього не треба ходити далеко, достатньо навіть у пошукову систему в Інтернеті вбити «Ігор Кріль» і замість того, щоб почитати все про Ігоря Кріля, ми почитаємо, яка погана Тимошенко, який поганий БЮТ.



Але про це згодом.



Що таке «Єдиний центр»?



Якщо Ви вже згадали про Юлію Володимирівну, то…



Ви мене змусили про неї згадати.



…ну, напевне, є в деякій мірі і тим позитивом, який я сьогодні буду використовувати у нашому інтерв’ю.



Я не хотів би називати. Краще Ви називайте, а я буду коментувати.



Ви журналістів не підставляйте. Ви якщо вже взялися, то тягніть. Якщо Ви можете, то…



Я в принципі по великому рахунку притримуюся цієї точки зору, що не потрібно журналістів підставляти. Але я думаю, що журналісти також не повинні підставляти.



Та ніхто ж не підставляє.



Отже, питання, можливо, риторичне: що таке «Єдиний центр»?



«Єдиний центр» — це той центр, який у конкретному місці об’єднає конкретних людей над вирішенням конкретної проблеми.



Конкретних проблем у нас дуже багато, і вони виникають у багатьох місцях. Тому потрібно дуже багато людей, щоб ці проблеми повирішувати. І ми сьогодні перед собою ставимо саме таку задачу.



«Єдиний центр» там, де будуть вирішуватися проблеми людей в суспільстві, там буде «Єдиний центр». І ми, сформувавши до кінця свою політичну команду, це забезпечимо.



Конкретне місце – це де?



Конкретне місце – це конкретне місце в державі, в конкретному районі, де є проблема, яку треба вирішити, яку сьогодні не вирішують ні інші політичні команди, ні влада. Ми будемо там, і ми будемо помагати як владі об’єднуватися з іншими політичними силами, так і допомагати вирішувати ці проблеми.



Ну, ви поки що не відзначені як масова політична сила, бо партія фронтменів відомих, ті, кого ви заохотили на вступ до «Єдиного центру», назвати їх популярними серед населення, серед виборців, важко це зробити насправді.



Як може по суті маргінальна політична сила претендувати на провідну роль?



Я погоджуюся з Вами з першою частиною Вашого запитання. Ми дали імпульс суспільству на об’єднання. І зараз цей процес проходить, і він проходить досить успішно як серед особистостей у конкретному районі, в конкретному регіоні, так і серед політичних сил. Цей процес іде.



Але ми, як правило, стараємося коментувати дію, а не коментувати те, що ми хочемо. Тому в принципі, коли в нас відбуваються певні конкретні дії, ми про це і говоримо.



Ну, ви ж маргінальна політична сила на сьогоднішній момент. Давайте називати речі своїми іменами.



Це Вам так здається.



Чому? Ну, ви не є впливовою політичною силою. Невпливові – це маргінали.



А Ви мені скажіть, як може бути зразу впливова політична сила (по-перше, що Ви ставите в це питання?), яка тільки з'явилася місяць тому?



Давайте почекаємо, і я Вам гарантую, що ми з Вами через півроку будемо говорити зовсім про іншу силу цієї політичної сили.



Звідки тоді такі амбіції, претендувати на провідну роль?



По-перше, ми конкретно так не заявляємо…



Ви говорите, що ви пропрезидентська сила. Чи не єдина пропрезидентська.



Ми говоримо про те, що коли будуть проходити політичні процеси, які називаються виборчі баталії, то на той час буде дана оцінка всім політичним силам, на той час оцінка нашої політичної сили буде досить така, яка буде потрібна суспільству, тоді ми будемо говорити про це.



Сьогодні ми говоримо про процес початку формування політичної сили. Тому зараз ці питання, які Ви ставите, трошки передчасні, вони цікаві, але можна говорити трошки про інший процес.



Про який? Пропонуйте, про який процес можна говорити? Про процес об’єднання? Вже було багато об’єднань. І різні політичні сили виникали і помирали.



Зараз про об’єднання дуже багато говориться, але нічого не робиться. Ми доведемо в найближчий час, що ми не лише говоримо, але й робимо.



Чи не забагато ви на себе берете, коли заявляєте себе як єдина пропрезидентська сила? Все ж таки у Президента є «НУ», де він почесний голова.



По-перше, ми ніде про це не казали. Ми говорили, що ми є пропрезидентською політичною силою, але в розумінні тому, що ми будемо, працюючи так, як ми кажемо, будемо ставати політичною силою, яка буде мати вагу в суспільстві, і ми будемо точкою опори для всіх, в тому числі для Президента. Ми в потрібний момент, коли потрібно для того, щоб він виконував свої функції, для того, щоб він був гарантом конституційних прав і свобод громадян, ми будемо йому точкою опори. У тому розумінні ми пропрезидентська політична сила.



Але ми не кажемо, що в тому розумінні, що ми є пропрезидентською політичною силою, що ми хочемо отримати якісь певні девіденди і хочемо в деякій мірі навіть експлуатувати ім’я Ющенка. Ми хочемо йому лише допомагати.



Він потребує допомоги?



Я думаю, що кожен президент в кожній країні потребує підтримки суспільства. Якщо не буде такої підтримки суспільства, то цей президент не зможе виконати свою політичну програму.



А Ющенко вже не може виконувати свою політичну програму?



На нашу точку зору, він її успішно виконує. І все, що відбувається в державі протягом останніх трьох років, і є підтвердженням тому.



Згадайте… От я сьогодні дивився на фотографії, які тут висять у вас на Радіо Свобода, дуже багато є фотографій, які підтверджують Майдан, революцію і так далі.



Якщо згадати, чого був Майдан, то по великому рахунку кожен по-своєму може сказати.



Я, для прикладу, був зі своїми дітьми на Майдані, не тому, що мені там не вистачало чи зарплати, чи я чогось іншого хотів, чи я стояв за Ющенка, я стояв за себе, я не хотів, щоб із мене робили бидло у моїй державі, коли зі мною не рахуються, не рахуються з народом, як він голосує.



Сьогодні треба підтвердити: Ющенко виконав цю свою обіцянку. Ми провели двоє виборів. У нас вони пройшли більш-менш спокійно, нормально. Ніхто там не заявляв на весь світ, що якісь були фальсифікації. І це зробив Президент Ющенко.



Сьогодні він зробив те, що ми можемо спокійно спілкуватися. У вас, журналістів, немає темників, а ми не боїмося говорити те, що ми думаємо. Цього достатньо для того, щоб…



Не буду я продовжувати тему стану журналістської свободи слова, оскільки ця тема досить широка. І ще рано, чесно кажучи, пити «Шампанське» за свободу слова…