Новости Ужгорода и Закарпатья
Добавить в избранное | Сделать стартовой
| | Новости Ужгорода и ЗакарпатьяДобавить в избранное | Сделать стартовой | |
 | ГЛАВНАЯ | ДОСКА ОБЬЯВЛЕНИЙ | ЗНАКОМСТВА | МАТЕРИАЛЫ | ГЛАС НАРОДА | АРХИВ | ENGLISH | РЕКЛАМА НА САЙТЕ | РАБОТА | RSS-лента |  |
| Новости Ужгород | Украина | МИР | ВЫБОРЫ В УКРАИНЕ · ПОЛИТИКА И ВЛАСТЬ · ОБЩЕСТВО · ЭКОНОМИКА · КУЛЬТУРА · СПОРТ · КРИМИНАЛ ПРОИСШЕСТВИЯ · ПРИРОДА И ЭКОЛОГИЯ · АНОНС · ПОГОДА И ПРИКОЛЫ · ТУРИЗМ И ОТДЫХ · НАУКА И ОБРАЗОВАНИЕ |
12.05.08 (11:08)Журналіст за ґратами Сокирянської виправної колоніїБагатьом закарпатцям добре відомий сокирянський "казенный дом". Потрапити до розташованої за 150 кілометрів від Чернівців Сокирянської виправної колонії №67 нескладно.Для цього достатньо скоїти злочин або, якщо йдеться про журналістське розслідування, заручитися дозволом адміністрації закладу, мати при собі паспорт і залишити на КПП “мобільник”. Від обгородженої парканами з вишками, обплутаними кілометрами колючого дроту зони волю відділяють лише чотири пари дверей. Хоча вже на вході у вічі впадає їхня особливість: наступні відчиняються лише за умови, якщо за спиною із грюкотом зачинили попередні. Черговий на КПП міняє паспорт і мобільний телефон на металевий жетон і чомусь аж двічі цікавиться: зброї із собою не маєте? У камерах сидять по 8, 10, 15 осіб У сонячну погоду тут гарно. Охоронців із собаками ніде не видно. Начальник колонії двома руками торкається металу, щоб засвідчити відсутність напруги в обплутаній колючим дротом огорожі. Внутрішня огорожа призначена для ізоляції локальних дільниць. Перебувати в чужих секторах ув’язненим заборонено. – Нині в нас 1300 засуджених із різних областей України. Це мало. Колись доходило до 2400, – починає екскурсію начальник колонії Віктор Ліпінський, який працює тут уже дев’ятий рік. – Відбувають покарання вперше засуджені за тяжкі злочини, а на дільниці максимального рівня безпеки – за особливо тяжкі злочини. До речі, свого часу тут перебували лідер “Білого братства” Юрій Кривоногов і провідник київського організованого злочинного угруповання Борис Савлохов. Середній вік ув’язнених – 29 років. Довічних в’язнів у нас немає. Відтак у камерах утримуємо лише 68 осіб, 95 відсотків із яких скоїли вбивство, зґвалтування, розбій. Маємо навіть кілера. По одному не розселюємо. У камерах по 8, 10, 15 осіб. Решта живуть у гуртожитках. За гарну поведінку та добросовісне ставлення до праці в’язнів переводять до дільниці соціальної реабілітації, яку колись називали поселенням. Тут в’язні мешкають у гуртожитках, які самі ремонтують. Коли по телебаченню транслювали чемпіонат світу з футболу, таким в’язням, навіть порушуючи режим, дозволяли додивлятися до кінця всі матчі. Щовихідного та у святкові дні у клубі їм “крутять” відеофільми. Вони мають значно більше свободи пересування, носять власний одяг, їм дозволено мати при собі гроші... Хворих на туберкульоз і СНІД немає Першим об’єктом, до якого прямуємо, виявляється так званий “внутрішній штаб”. На першому поверсі – адміндільниця, на другому – санітарна частина. Лікар демонструє стареньке стоматологічне крісло. Добре, що хоч таке є. А ще тут працюють хірург, терапевт і психіатр. На момент відвідання колонії в санчастині поправляли здоров’я хворий на цукровий діабет здоровань із татуюванням на біцепсах і двоє засуджених, які навіть у серпневу спеку примудрилися отримати двостороннє запалення легенів. Кажуть, що необачно облилися холодною водою після занять спортом. Легеневі хвороби змушують згадати про туберкульоз. – У нас немає жодного хворого на туберкульоз, – категорично стверджує начальник колонії. – Всім засудженим, які приходять до нас на зону, робимо флюорографію. Для цього маємо власний рентгенапарат. Виявлені хворі тут не залишаються: скеровуємо до спеціалізованої колонії, де їх лікують від цієї недуги. Хворих на СНІД у нас також немає. ВІЛ-інфіковані є. “Голодовкі нє било” Наступним об’єктом стає камера для особливо небезпечних злочинців на дільниці максимального рівня безпеки. Власне спілкування з ними – головна мета поїздки на зону. Адже інформація про нібито виданий в’язням хліб із черв’яками, через що вони оголосили голодування, облетіла всю країну. Попри те, що розмова відбувається в присутності начальника колонії, від несподіваного знайомства кудись безслідно зникають заготовлені ще на волі запитання. Перед десятком молодиків у чорних одностроях, які вишикувалися перед двоповерховими нарами, вони видаються щонайменше недоречними. Пауза дає змогу отямитися та бодай трохи роззирнутися. Чомусь у вічі впадає розвішана на мотузках білизна, під стелею – на підставці – старезний телевізор. А ще тут катастрофічно мало місця: лише стільки, щоб 14 осіб – від стіни до стіни – вишикувалися в ряд. – Умови тут нормальні? – вдається нарешті вичавити із себе хоч щось. Найговіркішим виявляється Олег, якому на вигляд двадцять із гаком. – Нармальна. – Годують добре? Фрукти, овочі? – Да, по празднікам. – А як щодо хліба з черв’яками? – Попался хлєб с кускамі тєста. Визвалі отвєтствєннаво. Обменялі на другой. – А звідти тоді інформація про голодування? – Голодовкі нє било. Как вишла інформация – без понятія. Ето вопрос ващє нє к нам. А к тєм, кто єйо распространіл. – Бачу, у вас тут книжки? – Можетє пасматрєть, бібліатєкарь пріходіт. – А ще жіночий портрет на тумбочці? – Канєчно. Это Юлія Владіміровна (Тимошенко, – “Газета”). Заочніца. – А для чого вам її портрет, просто так? – Нєт, ми с нєй пєрєпісиваємся пісьмамі (лунає недобрий сміх, від якого людині зі слабкими нервами, напевно, стало б зле). Она тоже арестантка. Нє нада меня снімать. Я нє фотогєнічний. Далі розмова не клеїться. І взагалі хочеться швидше на сонце. Навчальна лава після лави підсудних Те, що ув’язнені в колонії, виявляється, навчаються та навіть здобувають тут вищу освіту, дивує чомусь значно менше, ніж той факт, що приємної зовнішності юнак Анатолій Калуш, який розповідає про все це, має лише 28 років. Почувши про те, що 9 із 14 років терміну він уже відсидів, мимоволі перераховуєш, а скільки ж йому було, коли сюди потрапив. Із 2004 року, відколи безпосередньо на зоні працюють безкоштовні школа та профтехучилище, професії токаря, муляра-штукатура, плиточника-облицювальника, столяра та кочегара тут здобули 544 засуджених. До 8, 9, 10, 11-го й одного класу вирівнювання торік набрали 314 учнів, відтак уже 83 особи отримали тут атестати про повну загальну та базову освіту. В університеті “Україна” за дистанційною формою навчання навчаються п’ятеро ув’язнених. Ступінь бакалавра та кваліфікацію спеціаліста вони отримають, перебуваючи в місцях позбавлення волі. – Навчаємося на платному відділенні. Перший курс уже майже закінчили. Здаємо контрольні роботи, пишемо реферати. Викладачі приходять сюди і приймають у нас заліки й екзамени. Вчитися три роки. Після звільнення буду довчатися. Я ще раніше хотів вступати на історичний факультет, – ділиться враженнями Анатолій Калуш. – А чому обрав правознавство? – Напевно, тому що вже “знайомий” із Кримінальним кодексом: маю не лише теоретичні знання, а й “практику”. Використовуватиму свої знання у приватних фірмах або на підприємствах. Засуджений на 13 років 33-річний бібліотекар Дмитро Джигринюк також каже, що “навчився робити в колонії все, крім дітей, бо ще нежонатий”. За його словами, книжковий фонд в’язничної бібліотеки сягає 12 тисяч назв, завідує лише рік. – Постійно читають приблизно 150 осіб. Здебільшого щось легеньке. Хоча є такі, котрі перечитали всю бібліотеку. За бажанням книжки видають у камери, – розповів Дмитро Джигринюк. “У нас не б’ють!” – А позастатутні стосунки між ними є? – запитую начальника колонії. – Позастатутні стосунки заборонено, – лаконічно відповідає Віктор Ліпінський. – Жінок у колонії немає. Кримінальних авторитетів також. А такого, що ви бачите у фільмах, у нас немає. На зоні це називають словом “бєспрєдєл”. Остання втеча з-під охорони була 1991 року. Вже цьогоріч декілька в’язнів спробували безуспішно заховатися в шахті. Звісно, думки щодо втечі в деяких засуджених є. Проте ми проводимо профілактику, і вони відмовляються від них. Моя мимовільна усмішка викликає в начальника колонії бурю емоцій. – Ну, чого відразу сміятися? У вас таке уявлення, що профілактика – це означає, б’ють. Одразу кажу: не б’ють!!! Я, може, дуже емоційно реагую, але в нас не б’ють. Профілактика означає: довести засудженому, що він даремно втече, бо його однаково рано чи пізно спіймають. І накинуть строк: від п’яти до восьми років щонайменше. Хліб духовний… Упродовж останніх шести років на Великдень і Різдво до колонії приїжджає митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ (МП) Онуфрій. Це вже традиція. З ним приїздять монахи Свято-Вознесенського монастиря: організовують коляди, дарують подарунки. А ось своєї церкви в колонії донедавна не було. З’явилася лише тепер, як і будинок молитви церкви ЄХБ. Тепер уже самі засуджені вирішуватимуть, на що їм витрачати обов’язковий двогодинний мінімум, відведений розпорядком на власні потреби: 12-тисячну бібліотеку, очне навчання у школі чи заочне у ВНЗ, перетягування каната чи на молитву. – Нам його Бог послав, бо він тут і виконроб, і майстер, – не нахвалиться будівничим церкви заступник начальника колонії із соціально-психологічної роботи Олександр Фустій. Що про це думає сам Олександр Берчук, засуджений на 13 років, достеменно не відомо. Про себе чоловік говорить неохоче, лише те, що будівельник за фахом, має 43 роки. На питання, за що сидить, відповідає лаконічно – за гріхи. Охочіше розповідає про храм: – Церкву Ікони Божої матері “Всіх скорбящих радість” заклали ще 2002 року. Споруджували її із благословення владики Онуфрія за кошти Православної Церкви та пожертвування самих засуджених. Єдине, що тепер залишається, – це розписати її. Руки для цього є. Маємо вже ікони для іконостасу: є подаровані, є намальовані тут. Незабаром обіцяють підвезти дзвони. Щонеділі до нас приходить отець Іван, який править у церкві службу, виголошує проповіді, здійснює релігійні обряди – сповідає, причащає. Наприклад, сьогодні охрестив засудженого з дільниці максимального рівня безпеки, батьки якого не зробили цього в дитинстві. За декілька останніх років у колонії навіть уклали 17 шлюбів. …і насущний Окрім шахти завглибшки близько 80 метрів, іншого виробництва в зоні немає. Проте в колонії в’язні не тільки моляться. Виявляється, тут ще й працюють. Хоча не завжди і не всі, бо закону, який зобов’язував би ув’язнених працювати, просто не існує. За стовідсоткового виконання норми виробітку (не менш ніж сім годин на добу) засуджені навіть отримують платню в розмірі, не меншому, ніж мінімальна заробітна плата, – 375 гривень. А трапляється, й більшу. – Починаючи з 1960 року, основне виробниче завдання колонії – видобуток каменю-черепашника, який засуджені нарізують уже давно застарілими каменерізальними машинами, – пояснює начальник колонії. – Хоча нині замовлень мало. Тож і доводиться братися за будь-яку роботу: виготовляти бетонні паркани, декоративну та тротуарну плитку, надгробні пам’ятники, столярувати... Нещодавно поселенці з дільниці соціальної реабілітації добудували нове приміщення Сокирянської міської ради, яка тривалий час мусила орендувати його. P.S. Озираючись на громаду колонії вже з автомобіля, останнє, що вихоплює погляд, – велике кладовище. І хоча з пояснень адміністрації закладу відомо, що це старий старообрядницький цвинтар, а в’язнів на ньому взагалі не ховають, легше стає лише тоді, коли воно разом із мурами зникає за рогом. Юрій Чорней, Чернівці довідка На 1 листопада 2006 року Сокирянська виправна колонія №67 заборгувала понад 4 млн. грн., з яких 2,6 млн. грн. – податкові платежі до бюджету, 391 тис. грн. – борги за електроенергію та інше. Як платник податку на додану вартість підприємство є найбільшим боржником у Сокирянському районі. На утримання спецконтингенту бюджетом передбачено 1 млн. 713,2 тис. грн., фактично надійшло 491,5 тис. грн. Львівська Газета відправити другу / Версія для друку ОБГОВОРЕННЯ: Добавить комментарий НОВОСТИ TV.UKR.NETЗагрузка...
Подібні новини: 12.05.08 (10:34) ГАИшники из регионов "поработают" в Киеве 12.05.08 (10:29) Неназвана війна Карпатської України (погляд з Коломиї) 12.05.08 (09:30) Топ-10 самых полезных продуктов 12.05.08 (09:06) За неуважение к флагу США юного американца исключили из школы 12.05.08 (08:41) На Закарпатті намагаються рятувати навіть 500-грамових немовлят 12.05.08 (08:06) Вдове Владимира Высоцкого Марине Влади исполняется 70 12.05.08 (07:32) Отец Ющенко вышел живым из 2 концлагерей 11.05.08 (14:35) Памятник Сталину, Рузвельту и Черчиллю открыли в Сочи 11.05.08 (14:24) Черноморский флот РФ празднует сегодня 225-летие. ФОТО-ВИДЕО (Обновлено) 11.05.08 (13:17) Швейцарские проститутки получили дополнительную защиту перед Евро-2008 11.05.08 (11:26) 840 порушень скоїли закарпатці на угорському кордоні 11.05.08 (10:04) Ющенко відкриє школу на Прикарпатті 11.05.08 (08:23) Бракосочетание дочери Джорджа Буша состоялось на ранчо в Техасе (ФОТО) 11.05.08 (08:14) Дубайский таксист вернул почти 10 кг золота, оставленные в его машине 10.05.08 (18:01) Велосипедисты Голландии требуют устанавливать подушки безопасности снаружи автомобилей 10.05.08 (17:53) Бой с немецкой тактической группой увидел Ющенко под Киевом 10.05.08 (17:46) Одна из двойняшек Буша сегодня выходит замуж 10.05.08 (16:25) Нью-Йорк - 9 "баксов" за пачку сигарет! 10.05.08 (14:26) Бразильцы возведут новую самую высокую скульптуру в Латинской Америке 10.05.08 (14:17) Вічному вогню в Івано-Франківську вклонилися і колишні воїни Радянської Армії, і вояки УПА 10.05.08 (14:15) Газы, выделяемые эстонскими коровами, обложили налогом 10.05.08 (14:12) 170 нелегальных иммигрантов голодают за легализацию в Брюсселе 10.05.08 (14:03) Сегодня - День памяти о публичном сожжении книг нацистами 10.05.08 (13:24) 25 тысяч милиционеров охраняли День Победы 10.05.08 (12:58) На Кубе изготовили самую длинную сигару в мире 10.05.08 (12:23) Ивано-Франковск празднует День Европы 10.05.08 (12:20) Музеи, посвященные Отечественной войне, станут национальными 10.05.08 (11:57) Этот день в истории: 10 мая 10.05.08 (11:44) Закарпатец Михаил КОМАН: "Во время войны нам очень повезло" 10.05.08 (11:14) 100-річчя відзначила мешканка Івано-Франківщини Ганна Трачук (Відео)
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28.08.08 (18:01) 
10.08.08 (13:38) 
28.08.08 (13:48) 