Директор Центру україністики ПФУ, доктор філософських наук Едуард Попов зазначив, що у Підкарпатської Русі є досвід існування у вигляді незалежної держави і автономної республіки.

Правосуб'єктністю вона володіла з 1919 року, а потім добровільно увійшла до складу Чехословакії як автономна республіка.

За словами Попова, русини, як і решта національних меншин України, піддаються насильницькій українізації, від якої стогнуть угорці, румуни і росіяни. Але русини навіть позбавлені права на своє історичне ім'я, яке, до речі, набагато давніше за етнонім "українець".

25 жовтня у Мукачевому відбувся Другий європейський конгрес русинів, де було проголошено відтворення автономної республіки Підкарпатська Русь у складі країни і висунуто вимоги до офіційного Києва - до 1 грудня визнати автономію республіки. Інакше русини обіцяли добиватися права на самовизначення поза межами країни.

Як зазначив Попов, "Україна відповіла лише "закручуванням гайок" і репресіями відносно лідерів русинського руху. "Вся річ у тому, що українські націоналісти можуть зрозуміти антинаціоналістичні і навіть сепаратистські прагнення ро­сійських областей південного сходу України. Але допустити те саме з боку крайньої західної області України для них неприпустимо", - підсумував експерт. До того ж, як пояснив журналістам Гецко, автономія допускає певну економічну самостійність республіки. "Справа не в русинському народі, а в "трубі". Закарпаття дає чверть бюджету України. Левова частка постачань газу проходить через територію Закарпатської області. У нас коефіцієнт транзитності втричі вищий від прибалтійського і удвічі вищий, ніж в інших сусідніх країн", - повідомив він російським журналістам.