Станом на 21 листопада у регіонах Західної України, що зазнали удару водної стихії в липні ц.р., проведено регулювання русел річок на пошкоджених ділянках довжиною 20,8 кілометрів, що становить 80,5 відсотки від запланованих обсягів цих робіт.

Зі всіма закарпатськими родинами, що втратили житло внаслідок липневої стихії, держава остаточно розрахувалася. Загалом 27 сім’ям виплачено 7,7 мільйона гривень.

На початку листопада минають десять років відтоді, коли про Закарпаття заговорив увесь світ.

Хоч ВАТ «АТП-0928», яке є основним суб’єктом на ринку вивезення сміття в Івано-Франківську, вже півроку чекає від міської влади порятунку від банкрутства, МВК, як з’ясувалося на четверговому пленарному засіданні XXXIII сесії міської ради, так і не спромоглося виробити запобіжних заходів, які б унеможливили ліквідацію цього підприємства.

Із 5 по 7 жовтня на Івано-Франківщині випала двомісячна норма дощу. Людям затопило будинки, сільськогосподарські угіддя, розмило дороги та мости. Постраждали більше як 400 господарств. Компенсацій, імовірно, не отримає ніхто.

Тривалі проливні дощі спричинили другу в цьому році повінь на Івано-Франківщині. Втім, за масштабами та наслідками жовтнева стихія не йде в порівняння з липневою.

Станом на 22 вересня Закарпаттю для допомоги потерпілим від паводку надійшло загалом на всі рахунки 2 млн. 828 тис. 572,72 грн. Кошти надійшли і на благодійні рахунки – 1 млн. 868 тисяч 572,72 гривень. А на валютний рахунок благодійного фонду „Надія” – 125 тис. дол.

Приємною подією позначений фестиваль-ярмарок "Гуцульська бринза", що відбувся сьогодні у закарпатському місті Рахів: голова Закарпатської обласної держадміністрації Олег Гаваші вручив ключі від відбудованого житла кільком першим сім'ям, які потерпіли від липневого катастрофічного паводка.

Гроші з держбюджету на відбудову житла потерпілих від повені на Західній Україні надійшли лише частково. Люди ризикують зимувати без даху над головою. Найбільше нарікають постраждалі, які відмовилися від компенсацій та обрали будівництво нових осель за рахунок держави. Мешканці скаржаться: ділянки надто малі, а роботи просуваються дуже повільно.

45-річна Марія та 46-річний Юрій Опаранюки із селища Ясіня Рахівського району Закарпаття до кінця жовтня мають справити новосілля. Під час липневої повені вода підмила їхній дерев’яний будинок. Підлога у старій хаті просідає.

„Згідно із попередніми розрахунками управління надзвичайних ситуацій, попередні збитки від повені становлять 340 мільйонів гривень. Наші перевірки показали, що ці суми відшкодування були штучно завищеними”, — про це сьогодні на прес-конференції у Львові повідомив прокурор Львівської області Олексій Баганець.

Министр по чрезвычайным ситуациям Владимир Шандра считает, что реализация противопаводковых мероприятий на Закарпатье зависит от надлежащего освоения средств. Об этом он заявил сегодня во время визита в Закарпатскую области.

Учора, 19 лютого, Закарпатську область відвідав голова Держкомводгоспу України Василь Сташук. Під його головуванням відбулася колегія обласного управління державного водного господарства України. Після цього він разом із першим заступником голови облдержадміністрації Іваном Балогою спілкувалися із журналістами.

Закарпатський обласний центр з гідрометеорології розповсюдив штормове попередження, згідно якого сьогодні на території Закарпаття очікується підвищення рівня річок у східній та центральній частині на 0,3-1,0 м, а у західній частині 0,5-1,5 м над рівнями ранку 9-го червня.

Міністерство навколишнього середовища та водного господарства Румунії повідомило про можливі зсувні та паводкові процеси в 27 з 42 повітів цієї країни. За прогнозами румунських синоптиків 9-11 червня на території сусідньої держави прогнозуються сильні дощі та зливи, особливо в гірських (прикордонних з Україною областей) районах і як наслідок – можливих паводків, значного зростання дебіту води та її рівня в ряді річок. Насамперед це стосується повітів Сату-Маре, Марамуреш та Сучава, які безпосередньо межують із Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями.

У Закарпатській області тривають ліквідаційні роботи по усуненню наслідків надзвичайної ситуації, яка виникла в ніч на 19 травня. Службою автомобільних доріг Закарпатської області розчищено дороги від 311 стволів повалених дерев, прочищено 50 кубічних метрів кюветів, прочищено від намулу 3 водопропускні труби, відновлено 120 м земляного полотна доріг. До ліквідаційних робіт було залучено 16 одиниць техніки і 71 працівника ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” та Закарпатської філії „Укретелекому”.

Закарпатська обласна державна адміністрація просить Кабінет Міністрів виділити з резервного фонду 40 млн. гривень на ліквідацію наслідків стихії 18-19 травня. Про це сьогодні повідомив журналістам в Ужгороді перший заступник начальника управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Закарпатської облдержадміністрації Володимир Бодак.

28 квітня в закарпатському місті Хуст внаслідок підняття рівня води в річці Млиновець відбулося часткове підтоплення дитячого дошкільного закладу № 6 на вулиці Петра Могили, та восьми дворогосподарств, розташованих на перехресті вулиць Петра Могили, Чехова, Лемка.

За останніми даними Закарпатського обласного центру з гідрометеорології на річках області припинилися спади рівнів води і відновилися підвищення на 20-90 см. Максимальні рівні у верхів’ях річок Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж пройшли між 15 та 19-ою годиною 28 квітня.

Пів мільйона мішків із піском та сподівання на допомогу рятувальних підрозділів із сусідніх областей – це арсенал, з яким збираються боротися з повінню на Закарпатті

Як повідомили "UA-Reporter.com" у Центрі громадських зв’язків МНС України в Закарпатській області, протягом 28-29 березня на річках гірського краю продовжуватиметься поступове формування другої хвилі весняної повені з підвищенням рівнів води за добу: на притоках на 10-40 см, на Тисі (ділянка Рахів-Вілок) на 30-60 см, на Тисі (район міста Чоп) на 1,0-1,2 м. Очікується вихід на заплаву річок Тиса-Тячів, Боржава-Шаланки, Латориця-Мукачево, Уж-Ужгород.

В шести областях України затоплено 167 будинків і 1 215 приватних дворів внаслідок потепління, випадання опадів і танення снігу. Про це повідомили в прес-службі МНС.

Наступної доби очікується продовження сніготанення і формування другої хвилі весняної повені з підвищенням рівнів води за добу – на притоках на 15-30 см, на річці Тиса і нижніх течіях річок на 30-60 см.

В Європу весна принесла повені. Так, у Польщі понад сто населених пунктів затоплено річками, що вийшли з берегів, десятки людей були змушені покинути свої будинки, проте більшість залишилася.

Станом на 7 год. 21 березня через складні погодні умови залишаються підтопленими низка будинків та садиб у Херсонській, Миколаївській, Івано-Франківській та Львівській області. Про це «proUA» повідомили у прес-службі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Весняні примхи погоди завдають клопоту органам місцевого самоврядування та рятувальникам МНС, бо створюють загрозу для безпеки людей.

На річках області протягом 19 березня на річках Закарпаття очікується підвищення рівня води на 0,5-1,5 м. Наступне похолодання в ніч з 19 на 20 березня припинить розвиток весняної повені і призведе до зниження рівня води.

Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Закарпатській області готується до можливого весняного паводку. У зв’язку з потеплінням гірський край опинився напередодні паводкової ситуації. Аналіз гідрометеорологічних умов свідчить про їх велику схожість з передпаводковою обстановкою 2001 року. Сильні снігопади, а в горах товщина снігу подекуди перевищує 1 м, які місцями переходять в дощові зливи; потепління викликають танення снігу, а це — додатковий стік води. Окрім цього зависоким є рівень ґрунтових вод у низинних районах Закарпаття. Такі чинники створюють реальні передумови для паводкової ситуації в області.

Снігові завали в Карпатах не дають спокою працівникам водного господарства Закарпаття. Кажуть, кількість снігу вдвічі перевищує норму. З приходом тепла талі води можуть підтопити населені пункти.

Актуальність того, як діяти у випадку повені, „снує” поміж мешканцями Закарпаття принаймні двічі на рік. Восени, коли ефіром якогось з центрального телеканалів промайне хвилинний репортаж про події 1998 років, чи навесні, коли згадують катастрофічну повінь 2001 року.