На Закарпатті діють понад тисяча кооперативних магазинів та закладів громадського харчування

Нині вже приведено до конкурентоспроможного стану майже 85 відсотків підприємств роздрібної торгівлі та близько 90% закладів ресторанного господарства.

Лише за останні 5 років у розвиток та модернізацію торговельної галузі Коопспілки Закарпаття було інвестовано понад 22 млн. грн. власних обігових коштів. В області відкрито і нині успішно діє вже 21 коопмагазин типу «Маркет», які відповідають сучасним стандартам і вимогам.

Кооператори Закарпаття готуються до свого XV (позачергового) з’їзду. Тож чого найперше очікує кооперативна спільнота від свого найвищого форуму, які сподівання і надії пов’язують пайовики, члени споживчих товариств, трудові колективи, а врешті-решт і громадськість краю з його майбутніми рішеннями, особливо у контексті започаткованого торік комплексного реформування всієї системи національної споживчої кооперації?.. Про це говоримо з головою правління Закарпатської облспоживспілки Василем Цапом.

— Мабуть, почну з того, — каже Василь Васильович, — що від часу проведення попереднього з’їзду нас віддаляє вже досить тривала відстань – близько п’яти років.

Погодьтеся, що цей період був дуже непростим. Але кооперація Закарпаття витримала і ці випробування, залишившись невід’ємною і дієздатною складовою цілісної системи Укоопспілки та економіки нашого краю.

Додам, що саме у цей період остаточно визріла і сформувалася думка щодо необхідності серйозного оновлення всієї кооперативної системи. Спільні напрацювання і пропозиції, які безпосередньо народжувалися у наших трудових колективах, споживчих товариствах та облспоживспілках всієї країни, вже у 2012 році вилилися у цілісну програму подальшого реформування споживчої кооперації України, яку підтримали і затвердили делегати всеукраїнського ХХІ кооперативного з’їзду в жовтні минулого року.

Очевидно, ваша впевненість у дієвості підприємств та організацій системи базується на певному економічному підґрунті?

— Так. Найперше, і це, на наш погляд, дуже важливо, в області збережено і діють понад тисяча кооперативних магазинів та закладів громадського харчування. Практично усі вони безпосередньо задіяні у повсякденній господарській роботі й лише частину передано у тимчасову оренду.

Нині вже приведено до конкурентоспроможного стану майже 85 відсотків підприємств роздрібної торгівлі та близько 90% закладів ресторанного господарства.

Лише за останні 5 років у розвиток та модернізацію торговельної галузі нами було інвестовано понад 22 млн. грн. власних обігових коштів. В області відкрито і нині успішно діє вже 21 коопмагазин типу «Маркет», які відповідають сучасним стандартам і вимогам.

Розгалужену мережу має і ресторанне господарство споживчої кооперації області. Більшість наших кафе і ресторанів сьогодні справді є окрасою закарпатських сіл, селищ і районних центрів…

Ця робота якось позначилася на зростанні товарообігу?

— Безумовно. І що показово – постійно зростає реалізація власної продукції, яка становить майже половину в нашому валовому товарообігу. Вагома частка тут насамперед належить нашим кондитерам, які виготовляють майже 20 видів смачної солодкої продукції у всіх 12 кондитерських цехах. Саме ця продукція незмінно користується високим попитом і популярністю як серед місцевого населення, так і численних гостей туристичного Закарпаття.

Тож, як наслідок, зростає загальний товарообіг, середньорічний показник якого по всій нашій системі вже перевищив 160 млн. грн.

Колись досить потужною була і кооперативна сфера послуг. А що маємо тепер?

— Загалом нині в краї діє понад 150 об’єктів, які практично щодня надають майже 30 видів послуг пайовикам та переважно сільському населенню. Порівняно з 2008 роком їхні обсяги ми збільшили майже вдвічі і за підсумками 2012 року вийшли на показник 14 з половиною мільйона гривень.

Стабільно і рентабельно працюють в останні роки і наші заготівельники (їхній оборот перевищив 17 млн. грн. у 2012 році) та виробничники, які займаються випуском традиційних товарів. Зокрема, різноманітних хлібобулочних та м’ясо-ковбасних виробів у широкому асортименті. І хоча і ті, й інші нерідко перебувають у нерівних умовах з приватними підприємцями (це найперше стосується принципів оподаткування), кооперативна продукція незмінно користується популярністю і впевнено знаходить шлях до масового покупця.

А незаперечними лідерами серед наших виробничників по праву вже багато років вважаються колективи Мукачівського міськкоопторгу, Великобичківської хлібопекарні, Рахівської райспоживспілки та широковідомої Чинадіївської хлібопекарні, де вперше в області підтримано всеукраїнську акцію з виробництва екологічно чистої продукції з натуральної вітчизняної сировини.
Якісний сервіс і прибутковість – ось характерні ознаки і в роботі практично всіх кооперативних ринків області. До речі, саме вони стають найбільш активним і надійним джерелом створення додаткових робочих місць та постачання населення різноманітною сільгосппродукцією. Сьогодні вони здатні щодня надавати підприємцям та фізичним особам близько 5 тисяч 300 робочих місць з обов’язковим дотриманням необхідних санітарних норм та комфортних умов праці.

А щодо прибутковості, то лише за минулі п’ять років по всій системі облспоживспілки було отримано чистого прибутку в сумі майже 16 млн. грн. За цей же період до бюджетів усіх рівнів закарпатські кооператори сплатили близько 165 млн. грн. різних податків.

Погодьтесь, що такий показник — доволі переконливе свідчення нашого потенціалу, реальних можливостей підприємств та організацій системи облспоживспілки, професіоналізму трудових колективів.

У той же час нещодавно на сайті одного з місцевих інтернет-видань промайнула інформація анонімного дописувача, який від імені пайовиків стверджує, що кооперація Закарпаття «ледве дихає», а «майже 90% її майна втрачено через розпродаж»... Як би ви прокоментували таку заяву?

— Відверто кажучи, волів би взагалі не реагувати на таке абсурдне по суті й до того ж анонімне твердження. Але оскільки звернення написано нібито від імені пайовика, то порадив би найперше звернутися до нашого офіційного веб-сайту. Саме тут можна знайти об’єктивну та неупереджену інформацію, яка, до речі, постійно оновлюється.

А з приводу цієї інформації зазначу, що особисто мені і членам правління не раз доводилося бути свідками справжнього, непідробного обурення наших дійсних пайовиків цією публікацією під час недавніх зборів та зібрань у різних районах області, які нині проходять у зв’язку з перереєстрацією.

Тому додам до цього тільки один промовистий факт: лише у 2012 році виплати на паї членам споживчих товариств області перевищили 112 тисяч гривень.

Василю Васильовичу, ви щойно згадали, що у споживчих товариствах області тривала перереєстрація членів, асоційованих членів споживчих товариств. Як би ви оцінили її значення для спілчан?

— Одним з першочергових завдань у контексті реалізації програми подальшого реформування споживчої кооперації ХХІ (позачерговий) з’їзд споживчої кооперації України визначив саме проведення Всеукраїнської перереєстрації членів, асоційованих членів споживчих товариств станом на 31 грудня 2012 року. Якісне її проведення найперше мало посприяти ефективній реалізації положень кооперативної політики щодо повернення до своєї первинної ідеї – задоволення споживчих очікувань і потреб членів, асоційованих членів споживчих товариств, а також нашого організаційного зміцнення.

Гадаю, ми впоралися з поставленим завданням. У всіх без винятку споживчих товариствах відбулися дільничні збори уповноважених чи загальні збори пайовиків, де обговорювалося подальше реформування кооперації, її реструктуризація, а також створення представницького органу у вигляді громадського об’єднання – «Спілки споживчих товариств Закарпатської області».
На мою думку, ця ідея знайшла підтримку і порозуміння з боку кооперативних громад нашого краю, але остаточне рішення вже ухвалить з’їзд кооператорів Закарпаття, що відбудеться незабаром…

А які ще питання виносяться на його розгляд?

— Серед найважливіших – розглянемо стан господарсько-фінансової діяльності споживчої кооперації Закарпаття у 2012 році та І кварталі цього року, а також першочергові завдання щодо нашого подальшого розвитку і реформування, підіб’ємо остаточні підсумки Всеукраїнської перереєстрації членів споживчих товариств області, також зосередимося на шляхах здійснення реформи в області у контексті реформування споживчої кооперації України, визначимось і з переліком стратегічного майна правління та підприємств облспоживспілки. Розглянемо також низку інших актуальних питань сучасної кооперативної політики.

Вів інтерв’ю
Владислав БИЛЬОВ