Накладання заборони відчуження нерухомого майна

Накладання заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

У випадках встановлених законом нотаріус накладає заборону щодо відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину, в зв'язку з яким накладається заборона. Накладання заборони при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя, провадиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Підставою для накладення заборони відчуження є:
- повідомлення установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири);
- посвідчення договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено договором;
- звернення органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
- посвідченні договору довічного утримання (догляду);
- повідомлення іпотекодержателя;
- видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років);
- повідомлення про смерть одного з подружжя, які за життя склали спільний заповіт подружжя;
- посвідчення спадкового договору.
Вчиняючи таку нотаріальну дію як накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, нотаріус здійснює її шляхом вчинення посвідчувального напису на повідомленні банку, підприємства чи організації про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири. Посвідчуючи договори відчуження за спадковим договором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, здійснює шляхом вчинення посвідчувального напису на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину.
Якщо подружжя склали спільний заповіт, то у випадку смерті одного з подружжя нотаріус, яким заведено спадкову справу накладає заборону при одержанні повідомлення про смерть такої особи на примірнику поданого нотаріусу заповіту, про що надсилається повідомлення нотаріусу, який посвідчив заповіт.
З метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, орган опіки та піклування може звернутися із рішенням до нотаріуса для накладення заборони. Посвідчувальний напис в такому разі проставляється на копії рішення зазначеного компетентного органу.
Оскільки накладання заборони щодо відчуження майна є нотаріальною дією, нотаріус реєструє накладення заборони в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів, а також робить запис в алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів.
Одночасно, накладені заборони щодо відчуження нерухомого майна та майнових прав на нерухомість підлягають обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Заступник начальника відділу нотаріату
Головного управління юстиції
у Закарпатській області
Тетяна Рошканюк