У дітей в Ужгороді забирають приміщення рейдери від пана мера Андріїва (ФОТО, ДОКУМЕНТИ)

Багато говориться за боротьбу з рейдерством, але мало що робиться. Вкрасти у дітей для громади – це як мінімум звучить дико та суперечить одне одному, але в Департаменті міського господарства Ужгородської міської ради так не вважають. Отже, запрошуємо ознайомитися з реаліями цинізму міських чиновників:

В 1983 році, по вулиці Керченській, був зданий в експлуатацію п’ятиповерховий багатоквартирний будинок під №7. Згідно з проектом будівництва, в підвальному поверсі будинку розміщувалися комірчини (кладовки) мешканців цього будинку, кількість кладовок відповідала кількості квартир в багатоповерхівці.

 

За рахунок площі п’ятнадцяти кладовок співвласників будинку, загальною площею більш ніж 200 кв.м., були сформовані вбудовані приміщення загального користування з окремим входом, які являлися спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. В цих приміщеннях для дітей та підлітків вулиці Керченської діяли безоплатні розвиваючі гуртки (малювання, співи тощо).

 

 

Із здобуттям Незалежності виникає питання приватної власності та приватизації, і 19 червня 1992 року приймається Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Згідно із офіційними тлумаченнями Конституційного Суду України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення стають об’єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом – свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Як бачимо, допоміжні приміщення де-юре знаходяться у спільній власності всіх співвласників будинку, і оскільки окремої реєстрації не потребують, то цим і користаються нечесні на руку чиновники та їхні спільники.

В 2016 році, мешканці створюють ОСББ “Керченське-Ужгород”, і 27 липня 2016 році будинок №7 був списаний з комунального балансу міста. Будинок списано повністю і передано на баланс ОСББ.

 

В технічному паспорті на будинок, який виконано Архітектурно-планувальним бюро Ужгородської міської ради, в підвальних приміщеннях знаходяться кладовки спільної власності мешканців будинку, і жодної примітки щодо комунальних приміщень міської ради там нема і згідно Закону України і не могло бути.

 

Починаючи з 2017 року в цих приміщення відновлюється життя: виконано ремонт, проводяться зустрічі ветеранів, пенсіонерів, відновлюється гурток з малювання для дітей.

 

 

Але, чиновникам з Департаменту міського господарства захотілося трішки нажитися на наших приміщеннях, так, в листах до ОСББ, начальник цього департаменту, Бабидорич Володимир Іванович пише, що ці приміщення перебувають в комунальній власності міста, хоча, як би це не було дивно, ці приміщення були списані в 2016 році з комунального балансу, і навіть не дивлячись на чиєму балансі вони були – ці приміщення по Закону України є власністю співвласників будинку. У своїх пустопорожніх листах, Бабидорич розписується за комунальне майно, яким він, як головний по господарству Ужгорода, хоче примножувати і збагачувати територіальну громаду міста. Він пише, що громада може здати ці приміщення в оренду і місто отримає надприбутки, і що в них вже є попит на наші приміщення, попит мля!, попит на приміщення в яких проходять безоплатні гуртки для дітей

 

Бабидорич так переживає за комунальну власність територіальної громади міста, що йому насрати на саму громаду міста – на дітей та на їх батьків співвласників будинку №7. Можливо діти для нього – не громада, бо не мають паспорта, або пенсіонери – теж не громада, бо вже старі?

 

Час розставляє крапки над “і”. Тепер можна з впевненістю говорити про те, що таке “Громада” для Бабидорича В.І., і ховаючись за тими словами про любов і примноження благ для громади, насправді йшлося про його друзяку, славнозвісного колекціонера реєстраційних карток ужгородців – Афанасьєва Максима, директора скандального “Наш-Добробут”. Департамент міського господарства, в особі Бабидорича, порушуючи наші конституційні права як мешканців будинку №7, надає наші ж приміщення в оренду Афанасьєву, а через деякий час ці особи виносять питання на сесію, щоб відчужити дані приміщення.

 

В тандемі Бабидорич-Афанасьєв, таку саму оборудку їм вдалося здійснити в багатоповерховому будинку по вулиці Добролюбова 6.

За комунальне майно територіальної громади міста переживають, золоті наші.

Ну що ж, ця вся брехлива бравада про любов до міста та його жителів на папері від пана Бабидорича не вартує н і ч о г о. Дарувати чужі приміщення йому легко, бо пан Бабидорич не відповідає за такі оборудки власним майном, яке як на диво, як тільки він очолив Департамент, за останні чотири роки стрімко почало у нього примножуватися (правда, як годиться таким дбачам міського майна, записує він то все на близьку родичку).

Провернути цю всю аферу, Департамент міського господарства намагається через депутатів міської ради. Тільки вони, своїм голосуванням, можуть “узаконити” в такий спосіб це рейдерство. Слід зазначити, що вже були такі спроби, але до поваги міських депутатів, вони не підтримали таку ініціативу і на минулорічній сесії не проголосували за відчуження приміщень в будинку №7 по Керченській.