Віктор Ледіда: «Ми довели, що можемо зробити багато, якщо будемо свідомими свого громадянського покликання»

Чим живе Ужгородщина – з перших вуст

Перший за темпами зростання обсягу прямих іноземних інвестицій, лідер у регіоні за впровадженням альтернативних джерел енергії, найвищі показники реалізованої промислової продукції, відсутніть боргів із зарплати – всім цим, а ще цілим комплексом показників пишається нині Ужгородщина. За рік робота в районі проведена значна, плани ж на майбутнє – ще більші. Як господарювати, аби був лад у хаті, – в розмові з головою Ужгородської РДА Віктором Ледідою.

За економічними показниками – серед лідерів у області

– Вікторе Івановичу, якими є для району підсумки господарювання в 2013-му?
– Обнадійливими: 2013-й був ще одним роком реалізації пріоритетів, визначених Регіональною стратегією розвитку Ужгородського району до 2015-го, Програмою економічного й соціального розвитку та низкою інших програмних документів. Невдовзі підіб’ємо результати соціально-економічного розвитку за минулий рік, однак уже зараз можна впевнено сказати, що Ужгородщина не пастиме задніх. За підсумками 9 місяців наш район уже вкотре займає лідируючу позицію серед районів і міст області за цілим комплексом показників. До прикладу, ми перші за темпами зростання обсягу прямих іноземних інвестицій, що, окрім усього, дозволило розпочати впровадження сучасних технологій із використання альтернативних джерел енергії. Сонячні батареї вже експлуатують у Ратівцях, Кам’яниці, Ірляві. Остання, до слова, найпотужніша в Західній Україні. Для нарощення видобутку природного газу реконструювали діючий пункт збору й підготовки газу в Руських Комарівцях, підключили сучасне технологічне обладнання.
Також у районі зафіксовані найвищі обсяги реалізованої промислової продукції, найкращі темпи зменшення заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг, відсутня заборгованість по зарплаті. Ми – серед лідерів за приростом населення, за обсягами введеного в експлуатацію житла. Активно розвивається садівництво. Перераховувати можна багато. Словом, Ужгородщина розвивається, і нехай не так швидко, як хотілося б, але впевнено.
– На Ужгородщині доволі активно реалізовуються реформи в соціальній сфері...
– Без забезпечення соціальних гарантій неможливо рухатися вперед. Якщо коротко, то, приміром, у системі реформування медицини ми взяли за основу надання меддопомоги на первинній ланці за принципом загальної практики сімейної медицини. Створений та почав працювати районний Центр первинної медико-санітарної допомоги, який об’єднує 26 амбулаторій та 31 фельдшерсько-акушерський пункт. Триває робота над покращенням їхньої матеріально-технічної бази, розширюється спектр та якість надання медичних послуг. Виповнилася річниця відкриття районної поліклініки. Кошти, вкладені в ремонт приміщень, придбання медобладнання, меблів, – а це понад 300 тис.грн. – виправдовують себе. Один із доказів цього – протягом року поліклініку відвідали майже 115 тисяч жителів району. Також варто сказати про відкриття стаціонарного відділення постійного та тимчасового проживання одиноких людей похилого віку в Великій Доброні. Тут одночасно можуть перебувати 20 пацієнтів. Для них створені належні умови – просторі теплі палати, процедурні кабінети, їдальня, вбиральні. З місцевого бюджету для цього виділили 108 тисяч. Фінансово допомогли й благодійники.

Модернізація шкіл, відкриття нових НВК, спортмайданчиків

– Вікторе Івановичу, чи є напрацювання в галузі освіти?
– Так, капремонти, нові кабінети з природничих предметів, нові вік­на та двері, відремонтовані дахи, системи опалення – це мають­ біль­шість шкіл району. Шість ЗОШ отримали комплекти інтерактивно­го обладнання, ще низка шкіл – меблі, комп’ютерні класи тощо. З нового навчального року школи в Шишлівцях і Великих Лазах мають автобуси. Завершено газифікацію Пацканівської ЗОШ. Триває будівництво нової школи в Червоному.
Належна робота проводиться щодо діяльності дошкільних закладів, які охоплюють більше 82% малят віком до 6 років. У районі відкриті 8 навчально-виховних комплексів «школа – дитячий садок». Один із них – І-ІІІ ступеня, тобто повністю утримується за державні кошти. Реалізовуючи соціальні ініціативи Президента, цього літа в таборах, санаторіях організували оздоровлення та відпочинок понад 75% дітей.
Серйозну увагу приділяємо розвитку спорту, пропаганді здорового способу життя. У Великих Лазах відкрили спортмайданчик зі штучним покриттям. Кількість спортивних гуртків та секцій, проведених змагань та турнірів із кожним роком зростає. 100 тисяч гривень виділили для відновлення бази велоспорту в селі В. Лази, до речі, єдиної на Закарпатті.
На якісно новий рівень підняли роботу бібліотек та закладів культури. Про це свідчать сотні проведених культурно-масових заходів, у яких взяли участь тисячі жителів району.

У новий рік – із новими планами й задумами

– Які плани на цей рік?
– У перспективі – будівництво соціального центру в Барвінку, дитячого садка-ясел у Есені та школи в Іванівцях, реконструкція Соломонівської ЗОШ, створення нових навчально-виховних комплексів, реконструкція нежитлової будівлі під дитсадок у Великих Геївцях, клубу в Оріховиці, будівництво майданчиків із штучним покриттям в Соломонові та Оноківцях тощо. Роботи вистачить усім!
– Чи є проблемні питання, які найбільше зараз турбують?
– Зрозуміло, що відбуватися гладко все не може. 2013-й виявився роком непростим, у чомусь навіть складнішим за попередні. Бентежить, до прикладу, що в районі високий рівень дитячої злочинності. Це – погано. Спільно з правоохоронцями будемо посилювати роботу, щоб виправити ситуацію. Одними виховними бесідами тут не обмежитися, шукатимемо нові методи. Сприятиме вирішенню проблеми активізація діяльності громадських формувань у селах. До речі, з нового року плануємо виділити кошти для закупівлі спецодягу для учасників цих формувань. Також на часі відкриття опорних пунктів міліції, створення умов для роботи дільничних. Перший такий пункт уже відкритий у Середньому.
Є низка питань і в економічній, і в соціальній сферах, вирішення яких не завжди залежить тільки від райдержадміністрації. Однак це не привід опускати руки. Ми маємо реальні задуми, плани і будемо надалі робити конкретні кроки з їхньої реалізації.
– На вашу думку, що є запорукою розвитку району?
– Запорукою розвитку не тільки Ужгородського, а й будь-якого району є злагоджена робота і виконавчої влади, і органів місцевого самоуправління. Треба докладати максимум зусиль, наполегливо й систематично працювати, щоб приносити користь людям.
– До речі, наразі триває обговорення Концепції розвитку місцевого самоврядування. Ключовий принцип документа – можливість місцевих громад самим визначати, які повноваження залишати за собою, та повною мірою розпоряджатися ресурсами. Як би ви оцінили нинішню роботу селищної та сільських рад Ужгородщини?
– Безумовно, від громади, від її активності залежить багато. Якщо люди довіряють і підтримують лідера, допомагають йому – можна вирішити чимало питань. Яскравий приклад – участь у різних проектах міжнародних донорських організацій. У районі успішно впроваджують спільні транскордонні проекти, як-от «Чиста вода», проект ЄС та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», в рамках якого працюють 4 сільські ради. Ведеться підготовча робота із впровадження 2 проектів із використання відновлювальних джерел енергії та застосуванням енергозберігаючих технологій. Щоб брати участь у подібних проек­тах, одного бажання мало. Треба ще чимало наполегливості.
Мені імпонують керівники, які по-справжньому, а не формально вболівають за свій населений пункт, за його жителів. Коли відчуваєш, що за людиною сотні, а то й тисячі однодумців, розумієш, що результат буде добрим. Цікаво й легко працювати з тими, хто цього хоче. Громаду підвести легко, а обманути – важко. І вибори – це оцінка роботи кожного голови, кожного депутата.
– Отже, між владою району і місцевим самоврядуванням є взаєморозуміння?
– Є конструктивний діалог. Є спільна робота. Є активні дискусії з того чи іншого питання. І це дає позитивні результати.
– Ви, безумовно, вже зробили певні висновки про роботу керівника району. На чому концентруватиме увагу виконавча влада Ужгородщини?
– На щоденній кропіткій праці. Моє бачення роботи на цій поса­ді формується кожного дня, я змінююся, набуваю нових знань, досвіду. Щоб рухатися в ногу з часом, треба постійно вдосконалюватися. Стояти, хай і впевнено, але на місці, – не мій стиль роботи. Треба вчитися у професіоналів, переймати кращий досвід в організації керівництва, не боятися нових підходів, нехай і помилятися, але шукати шляхи для розвитку, бути відповідальним за вчинки. Із кожного випробування ми виходимо мудрішими, дорослішими. Якщо важко, значить, рухаємось у правильному напрямку.
– На що варто сподіватися і в чому можуть бути впевненими жителі району в новому році?
– Сподіватися завжди треба на краще. Резерви й можливості для розвитку Ужгородщини чималі. Якісно використовуючи та розширюючи їх, можна досягти значних успіхів. Ми вже довели, що здатні зробити багато, якщо будемо надалі згуртованими, сумлінними, свідомими свого громадянського покликання.
Ганна Валюк