У Мукачівському замку "Паланок" на Закарпатті відкрили пам’ятник княгині Ілоні Зріні та її сину Ференцу Ракоці II. Сам замок, який є нині музеєм, — цінна пам’ятка історії та військової архітектури 14-17 століть. За всю свою історію Мукачівський замок належав багатьом правителям і витримав чимало облог. Найтриваліша з них – з 1685 по 1688 роки, яку організували австрійські імператорські війська. Саме тоді і відзначилась княгиня Ілона Зріні, яка відбивала наступи ворожих сторін.

Княгиня хорватського походження Ілона Зріні прийшла до влади після смерті свого першого чоловіка Ференца Ракоці І, а потім і його матері Софії Баторі. Із часом вийшла заміж за молодого й енергійного графа Імре Текелі, який провадив антиавстрійську політику. Коли графа Текелі ув’язнили, Габсбурги вирішили повністю взяти під свій контроль Трансильванію. З 1685 року Ілона Зріні мужньо обороняла замок під час найтривалішої з його облог, що тривала три роки. Турецький султан за мужність, проявлену при обороні Мукачівського замку від габсбургських військ, нагородив трансильванську княгиню Ілону Зріні спеціальною грамотою – атмане. Це єдиний в історії Туреччини випадок нагородження жінки. Однак зрада підлеглих змусила княгиню капітулювати. Ілону Зріні насильно постригли в черниці і заточили в католицький монастир, а згодом надали можливість виїхати у Туреччину до свого чоловіка Імре Текелі.

Пізніше Мукачево стає центром військового повстання, яке ввійшло в історію під назвою “війни куруців”. Куруцами називали тоді всіх, хто був незадоволений австрійською монархією Габсбургів і її політикою. Це було унікальне явище, бо простим повсталим народом керував сам трансільванський князь Ференц ІІ Ракоці.

Історик Сергій Федака, відповідаючи на запитання про доцільність встановлення цього пам’ятника, зазначив: „Ілона Зріні та її син Ференц II Ракоці, це ті дві постаті, які найбільше єднають угорську національну історію з українською. Це керівники двох послідовно проведених антигабсбурських повстань за національну Угорську державу, яку активно підтримало місцеве українське населення – повстанці куруци. Тому дуже логічно, що зараз, в момент, коли ми намагаємося зміцнювати відносини двох держав, відкривається пам’ятник оцим двом символічним фігурам, які з’єднують два народи”.

Автор пам’ятника Пейтер Матле розповів, що скульптуру мало не знищили морози, тому її довелося відновлювати. Робота над нею тривала понад півроку, а кошти на виготовлення виділило Товариство угорської культури Закарпаття, інформує "Закарпаття online".
Закарпаття — край невичерпних туристичних можливостей
Закарпатье: За 10 лет на восстановление замка «Паланок» государство выделило всего 7,5 тысяч гривень
Мукачево святкує 1111 років
Мукачево. 15-річчя створення на базі замку “Паланок” історичного музею