Деякі українські політики страждають від явної переоцінки своєї скромної персони

Завжди їх, гігантів думки, хтось хоче вбити, оббрехати, змусити мовчати, начебто вони говорять щось таке, про що і подумати неможливо... Їй-Богу, шкода наші правоохоронні органи. Скільки зайвої роботи їм доводиться виконувати, перевіряючи заяви наших нещасливих «жертв різних замахів»!

На слуху було вже стільки запланованих терактів, що будь-який Ізраїль із Сицилією засоромилися б. Жоден з них, щоправда, так і не трапився. Вбивали, звичайно, тих, хто саме ні про що не здогадувався...

От, наприклад, народний депутат України, закарпатський мажоритарник Сергій Ратушняк днями заявив про загрозу його життю з боку невідомих, і знову ж передав відповідну заяву в багатостраждальні правоохоронні органи. «З добре інформованих джерел і аудіоматеріалів, — говорить потенційна жертва, — які передані мною в приймальню, стало відомо, що на мене готується замах. З цих матеріалів відомо, що замах буде інсценовано під нещасний випадок. В аудіоматеріалах фігурують особи з керівництва області й обласної міліції».

От везіння! І що за убивці такі чудові — не інакше як самі докладно інформують свою жертву не тільки про форму теракту і замовників, але і, як повідомив Ратушняк — про час («замах запланований на квітень-травень»).

І головне, от вже фігура важлива — Сергій Ратушняк! Прямо Мартін Лютер Кінг якийсь чи новий лідер «Хамаса»! От прибере його спритний кілер — і все політичне життя України інакше потече, у тоталітарне, треба думати, русло. А так засів цей самий депутат, як пробка, на шляху зла — і ніяк неможливо, щоб на нього не влаштувати замах!

Треба, до речі, відзначити, що пан Ратушняк — фігура і справді примітна. Колись займався бізнесом у Закарпатті. Мав відношення до криміналу — чи то підтримував його, чи то боровся, не зрозуміти, грань дуже тонка. Потім став мером Ужгорода. З кимсь, мабуть, поділився не по чесному. Став його закон переслідувати. Пан Ратушняк навіть який час за кордоном переховувався. Потім його якось на кордоні затримали — прямо як чекісти Савінкова, на батьківщину його, бачте, потягнуло. У сізо сидів, зумів виправдатися. Подався в депутати. Причому обирався як член омельченківської «Єдності», пройшов «Єдину Україну», «Народовладдя», «Демініціативи», «Нашу Україну»... Напевно, від кілерів по фракціях ховався. Тепер, уже будучи в «Регіонах», Сергій Миколайович був чомусь помічений у кампанії «нашоукраїнців» під час мукачівського вояжу. Тому, каже, і на життя його посягнути хочуть...

Дик, Сергію Миколайовичу, дорога ви наша людино! Менше б бігали — краще б спали. У зрадників нерви завжди того, не дуже. Усюди їм увижаються «депутати криваві в очах»...

Кіндрат БУЛАВКА