КРИЗА ДАНЧІ ОБІГНАЛА ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКУ

[b][/b]Існує поширена думка: під час кризи політики та журналісти, порівняно з іншими періодами, повинні доносити до широкого загалу більше позитивної інформації. Саме таку тактику застосовував Президент США Ф.Рузвельт під час Великої депресії. Проте це було зроблено ним тільки після початку реалізації програм по подоланню кризової ситуації в той період, коли спостерігалися часткові зрушення на краще.



Напевно, і не здогадуючись про названу вище практику, "славнозвісний" голова Перечинської райдержадміністрації Михайло Данча, задовго до економічної кризи, надихав перечинців позитивними ідеями, основні мотиви яких виражались в тому, що саме він є “месією” Перечинщини, а ті, хто працював до нього – негідники та злодії. Під час проведення засідань районних колегій Михайло Данча, роздмухуючи інтриги, як з броньовика, запевняв усіх про професійну здатність його команди суттєво покращити життя простого народу. Районна газета "Народне слово" доносила до народу програми, стратегії, наміри, обіцянки про щасливе майбутнє людей. На сторінках новинки Михайло Данча, аналізуючи свою роботу за перше півріччя 2007 року та підбиваючи підсумки пра-ці колегії, в якій брали участь головні посадові особи області, в серпні 2007 року запевняв читачів: "У відповідності до критеріїв оцінки діяльності держадміністрації, затверджених Кабінетом Міністрів України за 1 півріччя, Перечинський район займає четверту позицію серед районів області". За словами районного очільника, практично в усіх напрямках економічного та соціального розвитку району спостерігається неабиякий ріст, при цьому все це доводить статистичними даними. Обіцяє він жителям села Ворочево до релігійного свята Михаїла провести газ, такі ж запевнення щодо газифікації населених пунктів отримують мешканці сіл Тур’я Ремети та Новоселиці. "Я переконаний, що цю статтю в цих селах люди прочитають із особливою цікавістю і їм судити, говорю я правду чи ні" – констатує Михайло Дмитрович. За дорученням губернатора жителям села Ворочево Данча обіцяє побудувати міст біля університетської бази відпочинку "Скалка", а дубриничанам – очисні споруди. Навіть мешканці гірського села Турички зраділи новині, прочитавши в газеті, що губернатор під час проведення колегії зобов’язав керівника району в першому кварталі 2008 року розпочати будівництво газопроводу до їхнього села, а останній з повною відповідальністю взяв вказівку під "козирок". Мешканцям гірського села Вільшинки на цьому зібранні було обіцяно відбудувати дорогу, та ще з десятка перспектив малював пан Данча. На закінчення в своєму інтерв’ю Михайло Дмитрович запевняв: "Головне, жителі Перечинщини уже скоро відчують поліпшення не цифр і процентів, а покращення свого життя". (Газета "Народне слово" від 24.08.2007 року).



З часу наданих головою РДА обі-цянок уже двічі відсвяткували ворочівці престольне свято свого храму, а блакитне паливо і донині отримують лише в балонах. Всі решта обіцянок про мости, дороги, ФАПи, очисні споруди та "світле майбутнє" залишились лише на шпальтах газети, як і всі доручення, надані губернатором області, про які ніхто більше і не згадував.



Минулого тижня цифри і відсотки із статистичних бюлетенів щодо економічного та соціального становища Перечинського району стали повною несподіванкою для губернатора, який завжди з порозумінням та лояльністю відносився до керівника Перечинського району. На розширеному засіданні колегії обласної державної адміністрації, яке відбулося минулого четверга, знервований та роздратований Олег Оладарович достроково припинив заслуховувати першого заступника голови Перечинської РДА Івана Штелиху і запропонував йому та його колегам по “білому дому”, від першого і до останнього, написати заяви про звільнення. До речі, Михайло Данча, як "справжній" комбінатор колгоспного рівня, вміло підставив свого заступника, мотивувавши свою відсутність на колегії хворобою та необхідністю проходження медичного обстеження саме в цей день, натомість наступного робочого дня в бадьорому настрої, з хорошим самопочуттям та з ентузіазмом вимагав у суді захистити його честь і гідність, які буцімто принижені п Іван КУЗЬМА