Локальні паводки на Закарпатті — ймовірна реальність?

Полеміка щодо причин, які призвели до катастрофічних повеней 1998 та 2001 років на Закарпатті, точиться ще й сьогодні, то ледь жевріючи, то спалахуючи та переростаючи у справжні баталії на сторінках місцевих видань. Наразі вона перекочувала у площину „обміну думок” на рахунок причетності до повеней нещадної вирубки лісів посеред 90-х років, причому місцеві політики брали у ній участь не менш, а якщо поглянути неупереджено, й більш активну участь, ніж самі науковці.
Втім обидві сторони вже давно зійшлися в тому, що окрім цієї причини був і ряд інших, які в свою чергу сприяли і сприяють виникненню паводків і повеней. Одна з них – пропускна здатність русел річок. Зазвичай повені на Закарпатті супроводжуються тривалими та інтенсивними опадами, а відтак від такого фактору як безаварійний пропуск підвищених рівнів води залежить чимало.

З огляду на це управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Закарпатській області здійснює постійний моніторинг за їх станом, час від часу здійснюючи їх рейдові перевірки. До останнього такого рейду спонукало й події навколо сіл Приборжавське та Білки Іршавського району, де в ніч на 5 травня підтопленими виявилися 275 дворогосподарств, повідомили “UA-Reporter.com” у Центрі пропаганди обласного УМНС.

За висновками фахівців у галузі техногенної безпеки в підтопленні осель мешканців цих населених пунктів „завинили” два фактори - інтенсивні опади (за 25 хвилин тут випало майже 70 відсотків місячної норми опадів) та захаращення русел невеликих ручаїв і потічків, а головну „скрипку” відіграв незадовільний стан підмостових отворів якими вони протікають. Саме в цих місцях утворювалися штучні греблі з сміття, а відтак вода почала шукати вихід на волю, підтоплюючи навколишні будинки.

Ліквідувавши наслідки стихії, яку так чи інакше на собі відчув чи не кожен четвертий мешканець Приборжавського та Білок, рятувальники оперативно перевірили стан підмостових русел в п’яти районах області – Свалявському, Іршавському, Виноградівському, Берегівському та Мукачівському. До цього спонукали також й несприятливі погодні умови, про які попереджав обласний центр з гідрометеорології.

Звісно очікувати на те, що геть всі організації та сільські ради, підготувалися до безаварійного пропуску повеневих та паводкових вод не доводилося. Найбільше насторожує той факт, що ще в березні область ледь уникла паводку, а МНС України, з огляду на прогнози гідрометеорологів та передпаводкову ситуацію навіть вдалося до формування спецзагону рятувальників з шести областей, які повинні були прибути до Закарпаття впродовж однієї доби та надати відповідну допомогу. Однак, щоб цим переймалися на місцях не вельми помітно. Принаймні, на ділі.

- Найчастіше ми зустрічали “захаращення” русел річок, — розповідає перший заступник начальника закарпатських рятувальників Володимир Бодак. — Таке скупчення гілок зазвичай не тільки стримує прохід води, але й сприяє нагромадженню інших, а відтак до паводку один крок. Так, скажімо на околиці села Довге в Іршавському районі є міст через річку Боржаву, де два з чотирьох мостових прольотів практично не функціонують, що у свою чергу призвело до перекриття русла річки майже на 65 відсотків.

Схожий стан підмостових русел річок і в Свалявському районі, а особливо на мостах через річку Свалявка в районі сіл Лопушанка, Дусино та Росош. Не менш проблемною, з цієї точки зору, виглядає й Латориця. Особливо її старе русло. Так, до прикладу на під’їздах до Мукачева з боку Великої Доброні, до цього часу не вжито заходів, щодо розчищення деревного затору на другій мостовій опорі, а під самим мостом, завдяки чиїмось „старанням” утворилося стихійне сміттєзвалище побутових та будівельних відходів, які однак не сприяють безаварійному пропуску води.

Якщо місцевим органам влади можна дорікнути в тому, що вони не займаються очищенням підмостових русел, то місцевим мешканцям – у тому, що вони її активно засмічують, тим самим створюючи собі в майбутньому додатковий клопіт. Бо якщо одні не очищуватимуть, а інші засмічуватимуть, то повені нам так чи інакше не оминути. Як мешканцям Білок і Приборжавського.

В управлінні МНС України в Закарпатській області поки не можуть дати відповіді на риторичне запитання чи стане підтоплення двох населених пунктів на Іршавщині повчальним прикладом для голів сільських і селищних рад та інших зацікавлених організацій. Принаймні, є сподівання на те, що стане, а також тверде переконання в тому, що витрачені сьогодні кошти на розчищення підмостових русел виправдають себе, адже на ліквідацію паводку коштів знадобиться у сотні разів більше.