Майбутні журналісти матимуть власну телестудію

Сьогодні відбулося чергове засідання Ужгородського прес-клубу реформ на тему „Перспективи розвитку регіональної журналістики”, в якому взяли участь викладачі кафедри журналістики Ужгородського національного університету.Цього року виповнюється 60 років з дня заснування осередку освіти та науки Закарпаття — Ужгородського національного університету, одного з 14 класичних вузів України. На черговому засіданні прес-клубу університет був представлений його наймолодшою структурою, створеною 1999 року — кафедрою журналістики, що діє при філологічному факультеті УжНУ. Вже 6 років відділення журналістики видає власну студентську газету „Погляд”. А цього року університет отримав грант від Посольства США на відкриття радіо- та телестудії „Медіа-перспективи”, де мають можливість практикуватися студенти — майбутні журналісти.

За словами завідувача кафедри журналістики, проректора з виховної роботи УжНУ, доцента Юрія Бідзілі, молода кафедра вже має значні напрацювання у навчальній та науковій сферах. Видано ряд посібників, збірників, монографій, книг. З останніх видань — книга про Августина Волошина, де старший викладач кафедри Володимир Тарасюк аналізує публіцистику Президента Карпатської України. „Це доробок надзвичайно цінної ваги, адже досі Августин Волошин узагалі не був долученим до контексту української журналістики, тоді як його роль у становленні публіцистики України — надзвичайно велика”, — зазначив Юрій Бідзіля. Щойно вийшов друком також посібник старшого викладача кафедри Віталія Жугая — „Робота журналіста за кордоном”. Минулоріч двоє викладачів кафедри — Володимир Тарасюк та Галина Шаповалова — захистили дисертації.

Щодо особливостей регіональної преси, доповідачі відзначили, що, на жаль, сьогодні у Закарпатті майже немає видань, котрі б завжди об’єктивно подавали інформацію (що, зокрема, засвідчила виборча кампанія минулого року), висвітлювали б дві протилежні, суперечливі думки на одній шпальті, що більшою мірою пов’язано із економічною залежністю видань. Зменшується кількість національних видань, а розпорошеність існуючих видань обласного масштабу не позначається на якості матеріалів.

З прикрістю теоретики журналістики зауважили, що у закарпатській пресі зникають художньо-публіцистичні жанри. Зовсім нема фейлетонів, хоч цей жанр дає змогу висвітлити проблему гостро і водночас пристойно. Натомість популяризується зневажлива лексика аж до відверто лайливих слів. Наша область є чи не лідером за кількістю підписантів Кодексу журналістської етики, однак, на жаль, за кількістю позовів через завдання моральної шкоди журналістом Закарпаття також лідирує.

Питаннями мови ЗМІ на кафедрі займаються серйозно. За словами мовників Галини Шаповалової та Галини Шумицької, протягом п’яти років студенти вивчають чимало мовних курсів. Однак на заваді до майстерного грамотного володіння словом часто стає досить низький рівень шкільної підготовки. „Кожен журналіст повинен усвідомлювати важливість слова і відповідальність за власні слова”, — вважає Галина Шумицька.

У кафедри є вже чимало випускників, які працюють в обласних та навіть столичних ЗМІ. Ще більше планів — і удосконалення навчального процесу, і боротьба за визнання диплому УжНУ за кордоном, і технічна модернізація. Хоча, звичайно, жодні технічні нововведення не замінять самостійної роботи студентів.