ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Мукачівці відмовилися від участі в Чемпіонаті світу

    17 мая 2024 пятница
    Аватар пользователя Гость

    Незважаючи на труднощі, за 10 років незалежності України закарпатські спортсмени-орієнтувальники досягли значних успіхів. Ірина Купріянова стала віце-чемпіонкою світу серед юніорок, В’ячеслав Мухідінов був серед призерів чемпіонату світу серед військових, сестри Ольга та Марія Семак вибороли звання чемпіонок світу серед юнок, Андрій Харченко і Сергій Бабич перемагали на чемпіонатах Європи серед кадетів, а Володимир Прокопець був володарем бронзової медалі європейської першості...



    Та економічні проблеми нашої держави все більше негативно впливають і на розвиток спорту. З Державної скарбниці навіть на олімпійські види виділяються мізерні кошти. Тож на плечі тренерів та самих спортсменів-орієнтувальників, які, завдяки тяжким багаторічним тренуванням таки виборюють на відбіркових стартах право захищати честь Украюи на світових форумах, додатково лягає й тягар проблеми пошуку грошей в областях, у спонсорів чи в спортивних товариствах, а часто й викраювати їх із скромного сімейного бюджету7. На превеликий жаль, не завжди цю проблему вдається вирішувати безболісно.



    Без своїх лідерів - чотириразового призера всесвітніх чемпіонатів за версією ІSF Сергія Мухідінова та чемпіонки світу серед юнок Марії Семак залишилася юніорська збірна України напередодні чемпіонату світу в Угорщині. Досвідчені мукачівці відмовилися виступати за команду.



    Що спонукало юних спортсменів прийняти таке радикальне рішення? - запитання до одного з тренерів збірної та керівника мукачівського клубу «Товариш» Олександра Цепурдея.



    - Конфлікт має вже довгу історію. У липні 2000 року, управління з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації наказом за № 100 від 7.07.2000 р. відрядило нас до складу наїціональної збірної на чемпіонат світу серед юніорів до Чехії. Напередодні від “їзду^ склалася ситуація, при якій, ми не змогли своєчасно отримати виділену суму. Тож начальник управління рекомендував нам їхати за позичені кошти, гарантувавши (і це було підтверджено відповідними наказом і кошторисом, компенсувати витрати. Треба відмітити, що подібні ситуації (коли спортсмени виїжджали на змагання за власні кошти які згодом поверталися), останніми роками стали нормою і ми без вагань погодилися — адже виступ на чемпіонаті світу є значною вершиною для спортсмена.



    На жаль, гроші, які у терміновому^ порядку позичалися у багатьох — родичів та інших приватних осіб, незважаючи на багаточислені усні й письмові звернення й досі не повернуто.



    За час нашої поїздки в обласному управлінні змінився господар. Наказ, за яким нас відряджали, дивним чином зник. Ось і вийшло так, що виконавши наказ управління ми поставили себе під прес значного боргу... На жаль, і цього року ситуація не виправилася. Готуючись за власний кошт, витрачаючи значні кошти на підготовку до змагань та екіпіровку, спортсмени перед світовою першістю виявилися кинутими напризволяще, їх рішення не виступати на чемпіонаті мені цілком зрозуміло. Тим паче, що й цього року проблеми фінансування поїздки нам знов довелося вирішувати самотужки.



    Тож не дивно, що вперше за останні роки українські юніори повернулися зі світового чемпіонату без медалей. Виступали у команді киянка Вікторія Плохенко, Ірина Нішкур з Херсону, донеччанка Валерія Продай, Ярослава Тригуб’як з Татаріва, що на Івано-Франківщині, харків’яни Катерина Вихор та Павло Ушкварок, Євген Кандибей із Сум, львів’янин Андрій Кубін, Олексій Ведмецький з Сімферополя та закарпатці Ганна Телякевич, Андрій Харченко і Сергій Бабич.



    Кращими результатами в українців можна вважати третє місце, що його посів у кваліфікації на короткій дистанції, другокурсник УжНУ Андрій Харченко, 13 місце у спринті (118 учасників) ще одного представника УжНУ Сергія Бабича, на класичній дистанції серед юнаків 14 місце (серед 158 учасників) Павла Ушкварка, та ЗО і 43 місця (серед 132 учасниць) відповідно Вікторії Плохенко та мукачівки Ганни Телякевич. В естафетах українські юніори серед 53 команд фінішували 10-ми (Харченко, Ушкварок, Кандибей), а дівчата серед 44 команд-суперниць - 16-ми (Нішкур, Плохенко, Телякевич).



    А героями чемпіонату стали спортсмени Чехії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Росії, Польщі й Литви. Саме представники цих команд поділили між собою всі медалі, підтвердивши стару істину: є гроші (для підготовки) - будуть й перемоги! Олена Малега.