На сільськогосподарських угіддях Мукачівщини стався витік аміачної води

У четвер рятувальники управління МНС у Закарпатській області отримали повідомлення про витік аміачної води на полях сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Зняцівське” в Мукачівському районі. За орієнтовними даними, в грунт потрапило близько сотні літрів цієї сполуки, якою, зазвичай, підживлюють рослини. Осередком витоку стала цистерна місткістю 50 кубічних метрів (де зберігалося близько 10 тонн цієї речовини), з відчиненого вентиля якої грайливо дзюрчала вода, насичена аміаком. Два рятувальні підрозділи, що прибули до місця пригоди, дотримуючись правил безпеки, одягли апарати на стиснутому повітрі та перекрили кран, після чого провели локалізацію місця витоку. За свідченнями спеціалістів, загрози для місцевого населення немає, найближчі житлові будинки розташовані щось за півкілометра від злощасної цистерни, тож селяни можуть зітхнути з полегшенням. Втім, найцікавіше, місцеві мешканці розповіли, коли дізналися, що загроза, як така, для них минула. Виявилося, що до того як у повітрі з’явився запах аміаку, поблизу цистерни бавилися дітлахи. Останні й повернули вентиль, після чого накивали п’ятами. Як з’ясувалося згодом, керівництво ТОВ “Зняцівське” охороною цієї цистерни особливо не переймалося, оскільки не користувалося нею вже щось десять років. За словами заступника начальника УМНС України в Закарпатській області Володимира Бодака, на сьогодні в краї знаходиться 55 складів, де міститься близько 225 тонн різноманітних хімічних речовин. З цих 55 об’єктів тільки 2 утримуються в такому стані, який можна назвати добрим. Ще 25 відносять до групи, де створено “задовільні” умови зберігання. Всі інші або потребують нагального ремонту, або термінового вивезення з місць їхнього сучасного “зберігання”. Тим паче, що основними і переважними споживачами цих хімічних речовин були сільськогосподарські підприємства, частина з яких, на сьогодні, перебуває у стані глибокого занепаду та не в змозі забезпечити надійну охорону не те, що колишніх складів з отрутохімікатами, але й своїх основних засобів виробництва.