Останнє слово Івана Різака у судовому процесі
Але найбільший плід хворобливої фантазії слідчих – це обвинувачення мене в організації масових заворушень у 2004 році у Сваляві біля готелю "Комфорт". Як посадова особа пережив революційні штурми багатьох адмінбудинків мітингуючими, але правоохоронні органи зробили все можливе, щоб в області не пролилося жодної краплі крові. І ми з честю вийшли з цієї ситуації. Незважаючи на багаточисельні провокації і участь у них сотень членів організованих злочинних угрупувань, які чомусь саме у період помаранчевої революції з’їхалися у Закарпаття з усієї Східної Європи. Я навіть не міг повірити, що рядовий інцидент, який розслідувався при мені, як голові ОДА, переросте через рік в обвинувачення проти мене. Я, Ваша честь, дуже емоційно сприймав розгляд цього епізоду. Я вдячний Вам особисто і своїм захисникам за те, що ми розглянули його у судовому засіданні. Хоча мої консультації з провідними юристами України і міжнародних правозахисних організацій дозволяли мені добиватися того, що б цей епізод в суді взагалі не розглядався. На це було, як мінімум, дві причини. По-перше, більшість документів не є процесуальними, в матеріалах справи знаходяться ксерокопії документів, а не самі документи. По-друге, досудове слідство висунуло як доказ вирок Свалявського райсуду від 31.01.2006р, де мої дії де-юре були визнані злочинними. Нагадаю, що я туди не був запрошений ні в якості свідка, ні в якості обвинуваченого. Крім того, на даний момент Генпрокуратура України клопоче перед Верховним судом України скасувати відповідний вирок відносно мене.
Детальний розгляд цього епізоду в суді дав мені право стверджувати про таку масштабну фальсифікацію справи, про яку я навіть не догадувався. Я вдячний Вам також за те, що задовольнили моє клопотання про виклик у суд слідчих. Свідчення одного з них, що ксерокопії – це наслідок нестачі часу на досудовому слідстві. Схожість як близнюків багатьох протоколів допитів, що це великий вал свідків – свідчення другого слідчого. Третій копії протоколів назвав просто папірцями, оцінку яким він навіть давати не хоче. Уже навіть цього достатньо, щоб говорити про повну фальсифікацію цього епізоду. А якщо додати до цього, що все слідство будувалося про притягнення мене в якості обвинуваченого тільки після особистих показів Балоги – то все стає ясно. Переконаний, що цей епізод, як і вся "кримінальна справа Різака" стане еталоном фальсифікації справ на політичне замовлення. Всі інші аргументи, які каменя на камені не залишають від так званих доказів досудового слідства я навів у захисній промові. Нагадаю, що всі їхні докази ґрунтуються практично на показах Володимира Паульо. І ті покази він почав давати лише після семимісячного перебування в СІЗО за обвинуваченням по 18 статтям Кримінального кодексу України, шістнадцять з яких "зникли" після дачі потрібних слідчим свідчень проти мене.
У справі немає жодного доказу який би свідчив , що інцидент у Сваляві є наслідком моїх дій. Постанова про притягнення мене в якості обвинуваченого по статтям 365 ч.3, 294 ч.2, 157 ч.1 є необґрунтованою, такою що не відповідає процесуальним вимогам, встановленим ст.131, що і було доведено в суді.
Це незаконне обвинувачення слугувало підставою для третього затримання мене 12 вересня 2005 року, яке сталося в СІЗО в місті Ужгороді. Для цього слідчий виділив Свалявський епізод в окреме провадження. Затримання цинічне як за формою так і за змістом. Я вже був визнаний обвинуваченим по справі, коли у слідчого виникла думка затримати мене з підстав, які існують лише для підозрюваної особи. Цим затриманням слідчий „камня на камні” не лишив від Конституційних гарантій, від прав, наданих процесуальним законом особі, яка затримується по підозрі у вчиненні злочину.
В суді ми приділили багато часу на з’ясування подій в Сваляві, хоча обвинувачення не мало жодних доказів моєї причетності до них. Але це дало нам можливість ще раз переконатися що ніяких масових заворушень у Сваляві 13 листопада 2004 не було. Крім того учасники судового засідання мали змогу переконатися, що так звані докази не лише позбавлені змістовної цінності у справі відносно мене, вони є svit