Подорож Закарпаттям

В прохолодній літній ранок машина спокійно мчала по зіпсутих українських дорогах. За вікном тільки піднімалося сонечко та своїм промінням висушувало росу.

Мукачевский замок Паланок

Проїжджаючи перший міст, який був на нашому маршруті ми помітили, що вода текла дуже брудна і це зрозуміло, тому що в ночі був дуже сильний дощ. Зразу біля моста ми вже в який раз підняли голову та любувалися куполами, які від сонця сіяли серед високих дерев. Це був Гошівський чоловічий монастир, одне із дивовижних та чудотворних місць України.



Маленькі пагорби, високі гори, маленькі містечка та села все притягувало до себе погляд у дорозі, та зовсім не хотілося спати.



Ось ми під’їхали уже до Мукачева, і зразу помітили на горі чудесний замок «Паланок». Він ще був досить далеко, але видовище нагадувало старовинний європейський замок, який часто зображають на «Пазлах».



Зразу при в’їзді у Мукачево дуже багато людей, які торгують домашнім вином та фруктами. Саме тут можна попрацювати дегустатором, вам наллють будь - яке вино попробувати, поки ви не виберете до смаку.



Проїхавши уже біля двохсот кілометрів ми звернули увагу, що річку «Латориця» переїжджали 13 раз. Останній раз вона нам зустрілася саме в Мукачево, там де ми з’їхали з чудової траси, та вернулися до наших привичних українських доріг.



Ще раз помилувавшись замком, але на цей раз з близька ми проїхали і це місто.



Попри дорогу росли великі тополі, але нещодавній буревій, який досить добре «погуляв» в Україні, залишив про себе згадку. Дерева зламані, гілки лежать на проїжджій частині дороги.



Так не зрозуміла природа, сама створює такі чудесні місця, рослини, тварин і сама це все руйнує.



Від Мукачево зовсім не далеко (29 км) знаходиться районний центр Берегово, куди також можна заїхати у басейн термальних вод. Ми проїхали містом в пошуках супермаркета, в якого назва кумедна «100пудовий». Виїхавши з магазину повернули не в ту сторону і проїхавши приблизна 5 кілометрів попали на українсько – венгерський кордон.



Згодом таки приїхали в місце куди збирались, зразу при в’їзді написано «Приватна власність Рекреаційно – туристичний комплекс ТОВ «Бумеранг».



Так саме сюди ми хотіли попасти. Оплативши сектор ми поїхали на його пошуки. Довелось трохи проїхати так як у нас був аж 72 сектор. На кожному секторі знаходиться: столик з лавочками, дерев’яні лежаки, вихід до води, місце відведене для вогню та багато місця на палатки. Сектори є різної величини та за різну оплату, у нас був середній по величині за 150 гривень у добу. На своїй території розклали 5 чотирьохмісних палаток, та вільного місця було ще на дуже багато палаток, це не враховуючи, що у нас стояли ще в секторі автомобілі.





Вперше підійшовши до води здається, що на морі тільки без хвиль. Вода досить спокійна та кришталево чиста. Але для тих хто не вміє плавати трішки небезпечно, тому що вже через 3 метра від берега досить велика глибина.



Для тих хто хоче відпочити – це дуже красиве місце, але обов’язково потрібно брати із собою парасольки або будь – який інший захист від сонця, тому що воно тут дуже пекуче.



посилання