Санаторно-курортна революція

“Низи” вже не можуть жити по-старому - почали ставити на місце київських бандитів “від влади…” Та чи достатньо активно?Суть у тім, що під час приватизації майна крайових санаторіїв грубо нехтуються права трудових колективів. Закарпатці хочуть знати правду і не бути більше під п’ятою київських феодалів. Та й курортно-оздоровчий комплекс нашого краю повинен мати чесне майбуття.



До історії питання



Ще 1992 року “Укркурортрада” за домовленістю з Федерацією профспілок та Фондом соціального страхування розпочала процес відчуження трудящих від… їх власності. Українську раду з управління курортами профспілок було перейменовано в акціонерне товариство “Укрпрофоздоровниця”. За домовленістю між “засновниками” 95% акцій передали Федерації профспілок України, 5% - Фондові соціального страхування.

Проте збори представників трудових колективів усіх санаторіїв “Закарпаткурортради” та ДП “Закарпаткурортрембуд” не погоджувалися з багатьма положеннями запропонованого статуту і надіслали відповідні листи Закарпатській обласній та районним радам народних депутатів.

Київські профспілкові функціонери ще кілька разів змінювали статут на свою користь. Якщо 1992 року суперечки точилися навколо того, хто володітиме 49% акцій, а хто - контролльним пакетом, то в другому варіанті колективам обіцяли лише 25 відсотків. Ще пізніше вже… до 10%, а торік про акції для працівників санаторіїв уже взагалі не йшлося.

Медичні працівники наперекір головним лікарям і керівництву “Закарпаткурорту” звернулися до Закарпатської обласної ради, облдержадміністрації та облпрофради з проханням захистити інтереси Закарпатської області. Як висловився головний лікар об’єднання "Закарпаткурорт" Петро Добра, правління "Укрпрофоздоровниці" проголосувало за повернення санаторіям і об’єднанню "Закарпаткурорт" статусу юридичних осіб "одноголосно, але зі сльозами на очах".”Однак київські функціонери плакали недовго.



Хоча стривожилися навіть народні депутати України



Цим перейнялися нардепи від Закарпаття Іван Баранчик та Іван Мигович. Вони сповістили стольний град, приміром, що недавно головний лікар базового санаторю “Сонячне Закарпаття” Іван Немеш поставив колег перед наглим фактом, що “Укрпрофоздоровниця” готує до продажу санаторій “ГІрська Тиса” і чотириповерховий корпус “Закарпаткурорту” в центрі Ужгорода. Між іншим, мало не плачуть депутати від Закарпаття, пан Немеш назвав і стартову ціну - близько 400 тисяч гривень. Оце за такий мізер, стогнуть нардепи, розкуповують об’єкти рідного краю. Якщо порівнювати, то , скажімо, порнозірка Мадонна купує наразі чотириповерховий будинок у Лондоні, де буде шість спалень для її сексуальних марень, за 12 мільйонів умовних одиниць. А ми своє розпродуємо за безцінь, аби потім на київських паничів працювати за мізерні ціни, як останні холуї.

Народні депутати І.Баранчик та І.Мигович вважають, що санаторії і все їхнє майно мають бути передані у власність області чи навіть окремих районів. Адже у статті 142 Конституції України вказано: “Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних та обласних рад.” Санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, турбази є всенародним надбанням, а прибутки від них забирають окремі юридичні та фізичні особи. Маємо враховувати і те, що за ринкових умов наша держава не може взяти на себе утримання окремих регіонів.



Без боротьби нема перемоги



Форми боротьби за законні права людей, послідовність дій треба обговорити дуже швидко і тут же почати роботу.

Чому діяти треба негайно?

Петро Добра нещодавно у виступі на обласному радіо повідомив, що ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” вже стало ВАТ.

Для чого відкрили акціонерне товариство?

Адже і до цього впродовж десятка років члени правління отримували дивіденди.

Для того, щоби швиденько і дуже вигідно для себе розподілити акції, аби поставити трудові колективи перед фактом і припинити розмови про права працівників санаторіїв на частку майна.

Між тим, зазначають кандидати медичних наук із санаторію “Поляна” Михайло Завадяк і Михайло Данилаш, київські пани не такі всесильні, як здається. Вони розуміють, що в суді виграли би колективи. Основною зброєю київських прихватизаторів є обман, нахабність і келійність при прийнятті рішень. Коли на попередніх виборах до Верховної Ради О.Стоян та інші профспілкові функціонери йшли з новоствореною ними “Всеукраїнською партією трудящих”, на запитання тодішній голова правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” М.Лобода відповів, що сертифікати акцій є у сейфах. Але, щоб їх роздати, АТ треба відкрити. Між тим вони зараз не можуть зробити цього, бо, мовляв, ”грошові мішки” скуплять у людей акції. Тоді, перед виборами, правління не ризикувало відкрити всі карти. Минуло аж шість років, але ніхто категорично не заявив про свої права на частку майна. Тому 25 лютого 2005 року на святкуванні 40-річчя санаторію “Сонячне Закарпаття” на аналогічне питання І.Король відповів, що працівникам санаторіїв акції не планують вручати, і що нема на що розраховувати й забудовнику-дольщику в “Сонячному Закарпатті” - авіаконструкторському об’єднанню ім.О.Антонова. Так що, мовляв, чекати на добру ласку панів нічого. І.Король здивував усіх тим, що погодився на те, що відсторонення колективів від акціонування було хибним кроком правління ЗАТ.

Що він мав на увазі?

Очевидно, реприватизацію санаторіїв. Якби власниками акцій були сотні тисяч працівників санаторіїв, цей процес був би складнішим. А розібратися з двома десятками профспілкових функціонерів, котрі незаконно оголосили себе власниками санаторної мережі всієї держави, Уряду, мовляв, буде простіше.

Досить такого дикого обману!

Рядовим працівникам санаторіїв пора подумати над питанням: “В якому положенні вони вже опинилися і що на них чекає при такій корупційній активності київських спритників?” І вжити відтак ініціативних та швидких заходів!



Василь ЗУБАЧ