Василь КОБИН: "Перший свій гол присвячую коханій дівчині"

В останньому поєдинку, який ужгородське ФК ОСК “Закарпаття” проводило на виїзді в Дніпропетровську проти місцевого “Дніпра”, усіх наших гравців назвав би героями. Але першим лік голам у цьому матчі відкрив Василь Кобин. Варто сказати, що гол, який Василь провів у 27-у турі, для нього у вищій лізі став дебютним. А вже 24 травня півзахисник ужгородської команди відсвяткував свій 20-й день народження.

— Василю, коли розпочав заняття футболом?



— Народився в с. Страбичове на Мукачівщині, де з ранніх літ почав ганяти з однолітками м’яча. А вже у 8 років почав освоювати футбольні ази у Мукачівській ДЮСШ. Першим тренером, який визначив мою подальшу долю, був Імре Лендєл. Вже в 15 років потрапив до складу дубля ФК “Закарпаття”, який тоді грав на першість України серед команд другої ліги.



— Але повернімося до сьогодення. Поєдинок проти “Дніпра” очікувався досить серйозним, якби ж хтось сказав наперед, що “Закарпаття” виграє у дніпрян — 3:0 та ще й в Дніпропетровську, то, мабуть, розсміялися б. Як же вам вдалося шокувати футбольну Україну?



— По-перше, хочу відмітити, що після поєдинків з такими суперниками, як “Шахтар”, донецький “Металург”, в яких наша команда здобула двоє важливих очок, у гравців, та й у команди в цілому, з’явився характер. Саме за рахунок нього, шаленої самовіддачі та правильно обраної тактики зуміли обіграти грізного суперника.



— Наразі виступаєш на позиції правого півзахисника. Чи не пробував себе в інших амплуа?



— В свій час грав центральним, потім лівим хавбеком, під нападником. Та найкраще мені саме на цій позиції.



— Гадаю, що до свого 20-річчя зробив собі чудовий подарунок — забив перший м’яч у вищій лізі. Чи не так?



— Гадаю, не лише собі, а й усім закарпатським вболівальникам. Ще цей гол присвячую своїй дівчині — Вікторії.



— До завершення чемпіонату залишилося три тури. На твою думку, “Закарпаття” зможе виконати поставлене перед ним завдання — залишитися у вищій лізі?



— Вважаю, що якщо після таких поєдинків не лишимося серед елітарних команд, то це буде просто нелогічно. Якщо подивитися, то, починаючи з клубів, які посідають у турнірній таблиці місця з 8-го по 16-е, їх рівень, практично, однаковий. Є 3-4 команди в українському чемпіонаті, які справді демонструють стабільну гру вищого ґатунку. Вже тепер можу сказати, що так десь відсотків на 55 з поставленим завданням впоралися. Та попереду ще три важких матчі, отож розслаблятися після перемоги не варто.



— Якщо випадає вільна хвилина, чим полюбляєш займатися?



— Разом з коханою Вікторією ходимо на дискотеки або їду рибалити.



— Що б хотів побажати закарпатським уболівальникам?



— Скажу, що без вашої підтримки ми б не змогли показувати тієї гри, яку “видали” в останніх турах. 12-й гравець нам дуже потрібний. Сподіваюся, що і в наступних матчах ваша підтримка команди буде відчутною.



"Український футбол"