Ями, труби і довгобуди — фатальна недбалість

Пообідньої пори 8 квітня, на території Ужгородського заводу “Турбогаз” у невеликій ямі, не більше 10 квадратних метрів та глибиною двох метрів відомчим охоронником було виявлено тіло людини. Як показали результати попереднього розстеження цієї події ймовірніше що 53-літній робітник заводу втрапив у ту яму без сторонньої допомоги. Пачка цигарок та запальничка на поверхні води вказували на те, що покійний в останню мить планував палити. Не виключено, що у нього міг статися серцевий напад а вже потім впав у яму. Заключення про причини смерті винесуть судово-медичні експерти, однак незалежно від їх висновків цілком зрозуміло що фактор ями заповненої водою, у даному випадку, виявився ключовим. Повз яму, від ливарної дільниці до огорожі підприємства веде стежинка, якою ймовірніше користується небагато людей.

З’ясувалось, що її вирили, у аварійно-ремонтних потребах, кілька років тому, аналогічні можна побачити й на інших дільницях великої території заводу. Вирити було кому а закопати вже ні, та й керівники підприємства про неї давно забули. Кажуть, хто міг передбачити. Можливо вже за таких обставин її засиплють.

Крім ям і люків на землі існують ще й труби котелень та занедбані будівельні майданчики. Кілька днів тому у Хусті двоє спритників видерлися на верх 15-метрової труби закинутої котельні аби розпити пляшку горілки. Для одного із них такий досуг закінчився фатальним падінням до низу труби. Виявляється, що вихід на трубу котельні, яка вже давно не охоронялась було своєрідною розвагою для нудьгуючої місцевої молоді. Кожен із таких підйомів на висоту міг закінчитись трагічно. Врешті це сталося. Достатньо було спиляти з десяток вмурованих у трубу скоб й жодний чоловік на неї б не піднявся.

Нещодавно на одному із довгобудів у місті Ужгород, посеред білого дня, обвалились чотири залізобетонні плити перекриття. Роботи на будівництві вже не ведуться близько десяти років, немає там і охорони, а огорожу помалу розтягують. Тож по двоповерховій будові, а за проектом це мав бути дитячий дошкільний заклад, все ж гасають юрби дітлахів. Без гідроізоляції цегляні стіни, особливо на верхньому поверсі, помалу осипаються що й привело до падіння плит. На щастя, на той момент дітлахів у приміщенні не було, однак графіті на стінах вказують на те що воно було ними облюбовано. Аналогічний стан стін спостерігається на всій , досить значній площі. Унеможливити доступ сторонніх до будівлі значно важче ніж до згадуваної труби у Хусті, однак зробити це потрібно.

Взявши до уваги результати аналізу надзвичайних випадків зрозуміло, що не всі з них можна було передбачити. Однак причини та умови виникнення переважної їх більшості лежать так би мовити на поверхні й для їх оцінки спеціальних знань не потребується. Звичайно, власна обережність є доброю ознакою, та все ж для попередження надзвичайних подій цього не достатньо - людина поруч може про неї не здогадуватись. Нехтування елементарними правилами безпеки однієї людини та байдуже ставлення до цього оточуючих неодмінно призводить до біди.