Закарпатці! Думайте й вирішуйте!

Нині ми знову перед вибором. Знову треба вирішувати – кого саме обирати й чому. Щоб відповісти на питання – чому? - найкраще шукати відповіді у передвиборчих програмах кандидатів у Президенти.

Для ветеранів війни цікаві ті положення програм кандидатів, де йдеться про людей, опалених війною, бо саме ці люди потребують турботи держави.

Уважно прочитавши програму кандидата В.Януковича, кожний ветеран може з впевненістю сказати, що про нього пам’ятають і про нього майбутній Президент дбатиме.

У програмі кандидата В.Ющенка стосовно ветеранів війни йдеться лише про те, що він дбатиме про їх оздоровлення. І дійсно, воно їм потрібне, бо немаючи більш нічого – достойних пенсій, гарантованих пільг і втрачаючи із-за цього залишки здоров’я – тільки оздоровлюючись, можна ще радувати своїм буттям родини, передавати свій досвід молодим.

Можливо, це принципова позиція В.Ющенка стосовно ветеранів, бо якщо згадати 2000-й рік, то з того часу, завдячуючи пропозиціям Кабінету Міністрів, очолюваного Віктором Андрійовичем, Верховна Рада почала призупиняти дію багатьох статей значної кількості Законів України стосовно ветеранів війни. Наслідки цих „призупинень” ветерани відчувають і сьогодні. Ця „традиція” знайшла своє продовження і в передвиборній програмі В.Ющенка.

Мабуть, тому прихильники „Нашої України” на Закарпатті вважають ветеранів людьми - про котрих не варто у повсякденному житті й перейматися. Окремі з „нашоукраїнців” вважають, що і пам’ять про них повинна бути коротка, бо як по-іншому пояснити дії палкого прихильника кандидата в Президенти В.Ющенка, Хустського міського голови Джанди М.М., котрий вперто відмовляється навіть винести на розгляд сесії міськради питання виділення земельної ділянки для побудови пам’ятника ветеранам війни в Афганістані, вважаючи їх загарбниками і недостойними пам’яті про них у місті Хусті.

І на останок. У народі кажуть:”Не має майбутнього той, хто забуває про своє минуле”. Тому давайте разом думати, яке майбутнє собі оберемо!

Ю.І.Дзябко, учасник бойових дій