Залізна Леді віддала закарпатський БЮТ своєму опоненту Бродському
Маю надію читач добре пам’ятає історію пертурбацій у БЮТі 2006-го року. Двома словами нагадаю, що тоді центральним керівництвом ВО "Батьківщина" був кинутий клич: очистимо партію від зрадників, у які дружно записали і тодішніх керівників закарпатської "Батьківщини" Мартина, Фединця, Поповича... На той період БЮТ складався з таких суб’єктів, як ВО "Батьківщина", УСДП Онопенка та "Яблука" Бродського, які начебто "розчинилися" у партії Юлі. Певна річ, регіональні очільники цих маргінальних політичних сил отримали певні квоти на керівництво ВО "Батьківщина" та "своїх" людей у виборчих списках-2006. Та - парадокс - Закарпаття і тут прогриміло своєю унікальністю! Обласними партійними чільниками стали "усдпівець" О. Кеменяш та "яблучник" А.Сербайло. Миттєво пройшла ротація партійних кадрів, але замість очікуваного очищення у керівних лавах "Батьківщини" віддані партійці спостерегли повне заміщення якісних партфункціонерів на уродженців Свалявщини та затятих "яблучників", які навіть при розмові страшенно жалкували за добрими часами, коли перебували у дружному саду "Яблука".
"Долі шапку перед бравими хлопцями-"яблучниками", які на фоні всезагальної партійної проституції і хронічних мігрувань залишилися вірними ідеалам партії "Яблуко" і персонально М.Бродському!"- справедливо відпустить ремарку виборець. І я гаряче підтримала б таку тезу, якби не одне "але"…
Поствиборча ейфорія-2006 минула і настали тяжкі будні у Радах різних рівнів. І чимала когорта обранців не змогла втриматися від спокуси запустити лапу у бюджет на власну користь… Так сталося і з Бродським. Погнали в три шиї… Хоча казки переконують, що Лисиця – тварина найхитріша з представників лісової фауни, та закарпатські реалії яскраво демонструють, що Бурмило таки перехитрив Лисицю. Його "пішли", але у краї на ключових посадах ВО "Батьківщина" звили цупке павутиння гартовані функціонери з гнилої "яблучної" загроди. Прикметно, що міцно обліпив сідницями посаду заступника ЗОО ВО "Батьківщина" верховинець Андрій Сербайло, який вкупі з тезкою Шекетою у рідному Міжгірському районі дав аж 13% голосів за БЮТ. До порівняння, сусідня Воловеччина віддала за БЮТ майже 40% народних симпатій, а Ужгород - 32%. Чому такі плачевні результати? Все дуже просто: зазначені персоналії в районі користуються вкрай низьким авторитетом.
А ще всевідаючі люди запевняють, що одного погожого дня серед мальовничих гір Свалявщини відбулася зустріч чи то пак "сходняк" трьох: Бродського, Кеменяша, Сербайла. Про що терли – гори замовчують, однак підозрілим видається те, що саме після цієї здибанки в діяльність Ужгородської міської організації ВО "Батьківщина" було внесено штучну смуту. Вдруге за історії існування "Батьківщини" на теренах області напередодні парламентських виборів відбулася зміна керівництва. І "музою" усього партійного неподобства став не хто інший як вірний соратник Бродського Андрій Сербайло, взявши собі виконавцем земляка Шекету.
Без сумніву читачеві цікаво буде дізнатися й те, що окрім тісних партійних контактів Сербайла з Бродським пов’язують бізнесові зв’язки. У сучасному світі родинні стосунки не є такими міцними як бізнес-зносини. Ще б пак – дорожчого за гроші для певних осіб не існує, бо мораль – відсутня. Виявляється Сербайло є ексклюзивним представником бізнесу Бродського на Закарпатті за різними підприємницькими лініями. Себто, що продає або виробляє Бродський, аналогічне клепає і Сербайло. Скажімо, на вулиці Швабській, що в місті над Ужем, у респектабельній новобудові розташувався магазин сербайлівський "Венето", що успішно приторговує одноіменними ортопедичними матрасами, до яких має найпряміше відношення Мішаня з київських пагорбів. Між тим, мудра наука ортопедія, якою впритул займається М.Бродський, схоже не допомогла Мішані набути бажаних спортивних форм. Але це так, до слова. А от що хвилює більше, то яки Назар Цетінський