Апеляційний суд відмовився повертати ужгородцям сквер, «віджатий» екс-депутатом, продовжуючи створювати антисуспільну практику на Закарпатті

 

Вчора, 7 лютого, Апеляційний "гуманний" суд Закарпаття під головуванням Романа Кондора відмовив прокуратурі у задоволенні позову щодо повернення громаді Ужгорода скверу по вул. Баб'яка, мотивуючи тим, що забудовник поніс (заніс?) значні витрати на будівництво автомийки.

 

 

Таким чином, апеляційний суд задовольнивши апеляційну скаргу забудовників, скасував рішення Ужгородського міськрайсуду від 26.06.2017 р., яким було скасовані як незаконні рішення Ужгородської міськради, право приватної власності В.Голубки та повернуто у комунальну вартість громади зелену зону площею понад 16 соток вартістю понад 3 млн. грн.

 

Представники забудовника Ольга Міщенко та Ярослав Талапа почали засідання із спроб заборонити журналістам телеканалу «М-Студіо» відеозйомку, а в мене, як вільного слухача, просили суд взагалі вилучити телефон. Суд відмовив в цих непрофесійних клопотаннях, оскільки не може обмежити законні права на відеозйомку, але попросив не знімати самих представників.

 

 

В подальшому всі доводи забудовників зводились до того, що винесення рішення на користь громади порушить їх майнові права, оскільки вартість будівництва автомийки самообслуговування складає 1,25 млн. грн., а землю від родини екс-депутата міськради Павла Маєрчика придбали за 300 тис.грн. Представник обласної прокуратури Алла Анрейчик категорично заперечила, оскільки загальна вартість землі, згідно нормативної оцінки, становить понад 3 млн. грн., а згідно ст.83 Земельного кодексу України взагалі заборонено передавати у приватну власність землі загального користування.

 

Суд не зважив на те, що і сама міська рада визнала позов прокуратури та просила його задовольнити, тобто визнала, що дана зелена зона була передана нею у приватну власність  незаконно – із порушенням ряду норм законодавства, генплану міста та власного ж мораторію.

 

Крім того, апеляційний cуд проігнорував судову практику судів інших областей та не застосував правову позицію суду вищої касаційної інстанції щодо права прокуратури представляти інтереси держави в спорах щодо нераціонального використання земельних ресурсів міськрадою та захисту інтересів територіальної громади. Таким чином служителі Феміди продовжили антисуспільну судову практику на Закарпатті, прийнявши очевидно несправедливе рішення і позбавивши громаду Ужгорода чергової зеленої зони.

 

Коментуючи прийняте рішення, головуючий суддя доповнив, що мотивами є неспівмірні  витрати В.Голубки, які він вже поніс через будівництво автомийки,  із способом захисту, заявленим прокуратурою, навіть якщо первинне виділення землі відбулося із порушенням законодавства.

 

Таким чином сумновідомий Печерський суд Києва може повчитись у закарпатських колег такому гуманному «правосуддю», а громада із своїми законними правами схоже хай зачекає. Я вірно іронічно доповнила моя ужгородська колега-правник Наталія Майстренко: «Да здравствует Закарпатский суд, самый гуманный суд в мире!»
 Нагадую громадськості, йдеться про частину скверу на вулиці Баб’яка площею 16 сотин в обласному центрі Закарпаття, навпроти промислового заводу ВАТ «Модуль М», на місці якого вже побудована автомийка самообслуговування. Завдяки корупційній схемі з «піджаками» за ініціативи, організації та участі тодішнього депутата Ужгородської міської ради V скликання і секретаря земельної комісії Павла Маєрчика, всупереч генплану міста, громада Ужгорода позбулася в 2010 році чергової зеленої зони, а згодом його родина із продажу її підприємцю із Тячівщини В.Голубці отримала неофіційну вигоду в розмірі майже 80 тис. у.о., при нормативній вартості ділянки понад 3 млн. грн.

 

 

 

08.02.2018