Ціна індульгенції, або новий об'єкт терористичної загрози

В середні віки грішники платили останні кошти за право спокійного існування та прощення діянь пройдешніх днів. Багатші наперед купляли індульгенцію у представників церковної інквізиції. Так от і в наш час формується каста інквизиторів, в яку почали вступати псевдо-патріоти, псевдо-революціонери та псевдо представники громадських організацій. Як кажуть «свято место пусто не бывает». Та зрештою чому б не скористуватись, якщо нечистих хоч греблю гати. Як приклад можливо привести керівника закарпатської міліції Шаранича, який під тиском «громадських інквизиторів» Павловів, Данацків, відкупаючи якісь гріхи використовує власні повноваження для ублажіння останніх. Про чаювання, прийоми та шури-мури і як результат безнаказанність п'яних «інквизиторів» вже гуторять чи не всі ЗМІ. В той час як міністр Аваков зазначає про відсутність достатньої кількості правоохоронців, щоб взяти під посилену охорону всі об'єкти життєдіяльності, керівник нашої міліції виділив дебоширу Павлову цілий наряд міліції, якій день і ніч ходить за ним по п'ятам, і охороняє як «яйце-райце». Чи це плата за індульгенцію пане Шараничу, чи Павлов став новим об'єктом терористичної загрози. Підскажіть яким чином його краще охороняти, якщо з міліції вже прибрали і бомжатники і витверезники, а рядові ходять в наряди щоденно?