Поляна

Вирішив відпочити. Вибирав за принципом - не так, щоб зовсім дешево, но і не дорожезно.Щоб було все, мінералка, гори, розваги, бажано цивілізація поряд, і не дуже гамірно. Переглянув з добрий десяток сайтів, обрав санаторій Поляна, що в Свалявському районі. Звісно, ж, санаторій, виглядає досить совкувато, але номер одномісний, двокімнатний, з недавнім неєвроремонтом, так собі, не зовсім фонтан, але спокійно, відносно комфортно. Не ганитиму, бо ціна відповідна - поряд, трошки вище Квелле-Поляна, кому не вистачає комфорту, чотири зірки, більш пристойно, ресторан, бар, басейн, сауна, тренажерний зал, поряд спортивна площадка, клітки з звірятками, трохи далі - руська банька, стоять квадроцикли , вот тільки лагодять їх вже другий тиждень, хоч обіцяли впоратись за три дні :). Село, чи селище, досить структуровано, магазинчики, побут налагоджено, спокійне, розмірене життя. Охорона санаторію не напряжна, корпус зачиняють після 24 години, отже можна скористатися власним авто, або навіть взяти на прокат у Квелле і поїздити навкруги, що і було мною зроблено. Хоча однієї ночі попався на зачинені двері, приїхав під ранок, то мусів спати в машині, скільки не гримав, ні душі. Походив територією - охорони ніде не знайшов :). Навіщо тоді така охорона - мені не відомо. Пунктів, щодо недоліків в номері нарахував рівно 32, і це першого дня, але плюнув, і більше не записував, деякі речі полагодив власноруч, з деякими змирився і живу не помічаючи, що клямба на дверях в вану кімнату теліпається без жодного саморізу. Совок! Хоча і в Квелле Поляні було два недоліка, жив в 209 номері, сказав на рецепшені, то наступного разу, коли задовбала відсутність горячої води в Поляні, при евакуації на більш комфортабельне двоспальне ліжечко в Квелле недоліки були виправлені. Чесно! Перевірив особисто ;)! Ресторан Квелле - окрема пісня. Є там офіціант Ростислав, ну дійсно на своєму місці. Відчувається, що людині подобається працювати, щире задоволення від його роботи. Сталось так, що святкував саме там свій дєньчик, звісно ж інкогніто, нікому не кажучи про святковість події, щира вдячність за смачні страви і відмінне - мінімум 5зіркове обслуговування Ростиславом! Молодець! Те саме в барі. Баріста - супер! Кава смачна-пресмачна, коктейлів не замовляв, спробую пізніше. Не знаю, де саме вчились їх повара, але лосось жарений,тане в роті, з смачнющим солодкуватим соусом - божественно! Просто ульот! Попросилися пожарити біля готелю стейки, мангал поряд, увімкнули нам світло, все на рівні, без зауважень. Щира подяка персоналу! Басейн - чистісенька водичка, без жодного присмаку хлору, хоч пий. Плаваю, як сокира, то нехіло насербався :)! Щодо кухні безпосередньо санаторію Поляна- зауважень нема! Дієта на рівні, смачно, поживно, перші дні все хотілось добавки, потім - навіть не міг доїсти! Лікування: яка зарплата в працівників, таке і лікування. На процедури ходити не хотілось, вистачало мінералки, повітря, та й ще нарешті зайнявся бігом. Бігав зранку і вечером. Гуляв по горам. В корпусі перукарня, то там навіть вдалось позагоряти в солярії. Приємна така перукарка, лише на роботу ходить, коли є, напевне клієнти, тому випросив у її рідної сестрички, що працює поряд в ресторані Поляна, номер телефону і питав, коли можна підійти позагоряти. Гори - окрема пісня. Не дивлячись на осінню погоду, вони прекрасні. Повітря кришталево чисте, залюбки приїду сюди влітку і розібью наметове містечко, і проживу не один день! Воно того варте. Сьогодні гуляв не сам. Поки шукав проход в гори серед будинків у Поляні, нарвався на собачку. Грозний такий самець, маленький шайтан! Вчепився мені в штані, і давай смикати. І так жваво, радісно, що я думав - піпець спортивці-адідасу :). Аж дивлюсь, а він радується, грається :). Дався погладитися, то пішов зі мною в гори. Хазяйновито попереду, рвучко і стрімко збігаючи на висоту, для мене, з такою швидкістю взбирання не доступну. Взяв з собою рюкзак, то мусів йти не швидко, вага тягнула, приємно додаючи нагрузки. Взяв одну висоту, бачу, собака не втомився, рвучко біжить, я тупцюю значно повільніше за ним. Спустився трошки, то пішли по просіці далі, вже на вищу гору. Птахи, квітки поодинокі, в цілому гарний ліс, переважно дуби, є сосна, ялинок не бачив. Швидко взібралися на саму верхівку, до вищої точки, як виявилось гірсько-лижного витягу. Попив каву з термосу, ліньки було варити взяту з собою в котелці, перевдягнувся у сухе, і рушив вниз.То спукався вже за собакою, він вів, як господар. Поряд з витягом пять недобудованих чудесних будиночків, один витяг змонтований, другий лежить поряд поскладований, внизу - велика будівля, все гарно, але поки порожньо і безлюдно. Знизу - гідроспоруди, здається буде мініелектростанція. Все новесеньке, але не в робочому поки стані. Дорога доволі брудна, але йти можна. То ж не по схилу спускатися. Промайнули кілометри, думаю з добрий десяток, і вот знову Поляна, маленький провідник по дорозі промайнув на завод, де мінералку розливають, даючи зрозуміти, що господар, або господарка саме там працюють, і залишився біля входу в санаторій! Дякую Тобі, друже, за чудову прогулянку!