Порошенко інколи спонсорує Юрія Луценка та марить обранням свого сина Олексія нардепом

Наявність солідного капіталу змушує людину постійно бути в русі, для забезпечення необхідних умови для безпеки і примноження наявних здобутків. Саме ці аспекти спонукають Петра Порошенка постійно перебувати в «тонусі» та в робочому режимі. Тим більше, що його кондитерський бізнес переживає не найкращі часи. Однак, Петро Анатолійович завзято вирішує не тільки міжнародні «цукеркові проблеми», а й тісновибои взявся робити зі свого сина Олексія справжнього народного депутата, якому не «в масть» бути звичайним депутатом Вінницької обласної ради. За збігом обставин, повинні відбутися перевибори до Верховної ради у територіальному окрузі №11, центр якого місто Вінниця. Чи не найкращі умови для передачі влади у спадок? Залишається тільки вирішити процедуру висунення Олексія Порошенка: як самовисуванця або від опозиції. Мабуть, найближчим часом, лідери «опозиційної унії» розгледять у Олексії «справжнього» патріота, гідного бути почесним власником «ксиви» об’єднаних. Тим часом, поки вирішується партійна належність Олексія, татусь повним ходом фінансує обробку свідомості вінницького електорату. Відповідно до порад найманих політтехнологів, Олексій Порошенко розкрутив до неймовірних тиражів місцеву газету «Правда України», шпальта якої переповнені дифірамбами відносно його соціальних ініціатив та «позитивних» досягнень. Крім цього, Олексій Петрович використовує батьківську виручку від продажу цукерок для проведення зустрічей з виборцями, під час яких ретельно збирає пропозиції від присутніх щодо покращення соціального стану. Не дарма батько спину гнув, розбудовуючи «шоколадну імперію» «Roshen», фінансові активи якої зараз сприяють обранню Олексія до парламенту. Банальна сімейна, політична корупція. Залишається тільки уповати на тверезість розуму місцевого населення під голосування. Але, на цьому список сучасних діянь Порошенка не закінчується – попри все встигає він і опального керівника МВС Юрія Луценка час-від-часу «підгодовувати». Адже, вирішив Юрій Віталійович провернути черговий трюк – потоваришувати з ветеранськими об’єднаннями співробітників органів внутрішніх справ. Хоч і на кічі бувалий, але він теж може називати себе ветераном міліцейської служби, що врешті-решт повинно сприяти завоювати довіру відставників. Тут стануть у пригоді і зв’язки з колишнім начальником київської міліції, а нині «батьківщинським» нардепом Яремою, який має звести Луценка з керівниками ветеранських організацій внутрішніх військ. Звісно, що Юрію Луценко, при освоєнні ветеранського братства, не обійтися без певного фінансового інвестування, яке можна отримати у старого знайомого Петра Порошенка, оскільки власних Юрій Віталійович після відсидки не заробив. Досконально знаючи специфіку міліцейського середовища та володіючи необхідними фінансовими можливостями, Луценко бажає використати ветеранів для безперешкодного просування політичними теренами «Третьої української республіки». Роль ветеранів у політичній грі Юрія Луценка передбачена – убезпечити протестні акції за участю «Юриних республіканців» від втручання діючих співробітників МВС. Чи втратили ветерани ОВС здобутих оперативних навичок для зрозуміння істинної мети свого колишнього боса?