Свій Наполеон в партії УДАР (частина ІІ)
14 мая 2024 вторник
06.07.2013 (07:34)
«Вправні підлабузники зазвичай не менше вправні наклепники» – Наполеон Бонопарт.
Вказана фраза великого французького полководця повністю зичить герою нашої статті народному депутату України від партії «УДАР» Валерію Віталійовичу Карпунцову, про якого ми вже писали.
Чому саме до цього афоризму відноситься В.Карпунцов?
Тому, що практично вся політична біографія нашого героя побудована на фактах, які відповідають цьому виразу та й «нутру» Валерія Віталійовича.
В.Карпунцов був давнім соратником В.Кличка по Київраді. Але соратник соратником, а для того, щоб потрапити до прохідного партійного списку у Верховну Раду, «хорошим хлопчиком» мало бути, потрібно занести відповідну суму в партійну касу. А Валера хоч і не єврей за походженням, «но где–то там внутри…».
Не захотів Віталій Валерійович ділитися «награбованим» за часів депутатства у Київраді з партійцями. Як же потрапити в прохідну частину списку? Все дуже просто треба здійснити «наклеп» на того хто стоїть попереду тебе. А на кого здійснити, як не найближчих соратників, з якими пропрацював тривалий час в Київраді і все про них знаєш.
І побіг наш Валерій Віталійович до Віталія Володимировича вносити в уші, що один з кандидатів в народні депутати, а саме Валерій Іщенко не вартий перебувати у списку під номером 13. Що В.Іщенко виконує вказівки лише тільки А.Палатного, коштів від діяльності підземних переходів він не дасть, та й просто «не хороший он человек, редиска».
Віталій Володимирович таке рішення сам прийняти не зміг, тому порадившись з іншим заступником партії В.Ковальчуком (який на дух не переносить ні А.Палатного, ні наближених до нього осіб) прийняли колегіальне рішення: В.Карпунцову бути під номером 13, а Валері Іщенку ще треба попрацювати, бажано на фінансовому поприщі партії, що б бути у прохідній частині (благо прибутки з ларьків у переходах дають стабільний дохід (за даними людей з близького оточення В.Іщенка, останній після цього вніс в партійну касу близько 2 млн. дол. США за отримання 32 номеру в списку) та й А.Палатний, як кум вмовив В.Кличка поставити його не в п’ятий десяток, а трохи ближче).
Цікаве знає про таку аферу А.Палатний?
Мабуть ні, бо давно вивіз би Валеру в ліс та підв’язавши за ноги на березі витрушував би з нього не вмотивовано потрачені кошти В.Іщенка.
Пройшли вибори, потрапили у парламент, що В.Карпунцов, що В.Іщенко і настала пора ділити комітети. Тут наш герой зовсім забув, що напередодні вставив можна, так сказати, одного із самих найближчих людей А.Палатного. Прибіг, як і нічого не було Валерій Віталійович до А.Палатного допомогти посприяти вирішити питання про призначення його головою комітету, і не важно якого, головне – головою. Але можливості Артура Леонідовича були не безмежні, не всіх його порад дослухався Віталій Володимирович (для себе постарався, а інші вибачте).
Побіг наш герой до іншого заступника. Але і у того вже всі посади були роздані своїм людям. Ну тут Валерій Віталійович і влаштував істерику В.Кличку та В.Ковальчуку (до речі істерика це «любиме» заняття нашого героя, який, як жінка, може її влаштувати на рівному місці). Щоб дитинка «не кипішувала» дали їй першого заступника голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної ради.
Робота кипіла в Раді. Але наш Валерій Віталійович завжди був чимось невдоволений. То йому слово не дадуть, то закон про референдум заставлять писати (щоб менше базікав та смуту вводив, є рішення фракції наділяти його найбільш «тяжкими» законодавчими актами), то «коштовними» законами фракція цурається, а їх опоненти та друзі по опозиції на цьому кошти заробляють.
Як розповіли окремі члени фракції, Валерій Віталійович дуже був незадоволений тим, що фракція не проголосувала за законопроект №2515 про трансферне ціноутворення, а в цей час «свободівці» на ньому заробили по 100 тис. дол. США. Як це, так, що він залишився без дармових коштів.
А тут, ще з подачі керівника прес-служби УДАРу О.Зінов’євої, його угораздило піти на ефір «5 каналу» та заявити на всю країну, що «зеки» не можуть керувати країною із зони. Тут би тобі Віталій Володимирович дякую сказати своєму колезі, який практично за тебе зробив роботу, вибиваючи грунт із під ніг Ю.Тимошенко.
Аж ні. «Розпекли» гнівно Валерія Віталійовича на фракції, і що саме образливо, що більше всіх старалася О.Зінов’єва, яка заявила про свою непричетність до його походів на телебачення.
І так це все вдарило по самолюбству Валерія Віталійовича, що у душі у нього все так закипіло і …пославши Кличка грізними словами, але чомусь ці слова застрягли в горлі. Тому прийшлося В.Карпунцову, знову усе що наболіло висказувати своєму куму Олегу Шаблатовичу хоч він і опонент, але все ж таки кум. Але одне не врахував Валерій Віталійович, що кум кумом, але ж підтримує власні стосунки з В.Кличко. І тепер боїться, що коли лідер дізнається про його думки, то буде йому не солодко тому, що в гніві Віталій Володимирович його може просто «розмазати» «легким рухом руки», і весь його наполеонівський наскок закінчиться в лікарні.
Статтю хочеться закінчити також виразом Наполеона: «Зробити зупинку можна під час підйому, але не під час спуску». А у Вас Валерій Віталійович настає спуск, тому не зупиняйтеся, а «катіться звідси»…
Вказана фраза великого французького полководця повністю зичить герою нашої статті народному депутату України від партії «УДАР» Валерію Віталійовичу Карпунцову, про якого ми вже писали.
Чому саме до цього афоризму відноситься В.Карпунцов?
Тому, що практично вся політична біографія нашого героя побудована на фактах, які відповідають цьому виразу та й «нутру» Валерія Віталійовича.
В.Карпунцов був давнім соратником В.Кличка по Київраді. Але соратник соратником, а для того, щоб потрапити до прохідного партійного списку у Верховну Раду, «хорошим хлопчиком» мало бути, потрібно занести відповідну суму в партійну касу. А Валера хоч і не єврей за походженням, «но где–то там внутри…».
Не захотів Віталій Валерійович ділитися «награбованим» за часів депутатства у Київраді з партійцями. Як же потрапити в прохідну частину списку? Все дуже просто треба здійснити «наклеп» на того хто стоїть попереду тебе. А на кого здійснити, як не найближчих соратників, з якими пропрацював тривалий час в Київраді і все про них знаєш.
І побіг наш Валерій Віталійович до Віталія Володимировича вносити в уші, що один з кандидатів в народні депутати, а саме Валерій Іщенко не вартий перебувати у списку під номером 13. Що В.Іщенко виконує вказівки лише тільки А.Палатного, коштів від діяльності підземних переходів він не дасть, та й просто «не хороший он человек, редиска».
Віталій Володимирович таке рішення сам прийняти не зміг, тому порадившись з іншим заступником партії В.Ковальчуком (який на дух не переносить ні А.Палатного, ні наближених до нього осіб) прийняли колегіальне рішення: В.Карпунцову бути під номером 13, а Валері Іщенку ще треба попрацювати, бажано на фінансовому поприщі партії, що б бути у прохідній частині (благо прибутки з ларьків у переходах дають стабільний дохід (за даними людей з близького оточення В.Іщенка, останній після цього вніс в партійну касу близько 2 млн. дол. США за отримання 32 номеру в списку) та й А.Палатний, як кум вмовив В.Кличка поставити його не в п’ятий десяток, а трохи ближче).
Цікаве знає про таку аферу А.Палатний?
Мабуть ні, бо давно вивіз би Валеру в ліс та підв’язавши за ноги на березі витрушував би з нього не вмотивовано потрачені кошти В.Іщенка.
Пройшли вибори, потрапили у парламент, що В.Карпунцов, що В.Іщенко і настала пора ділити комітети. Тут наш герой зовсім забув, що напередодні вставив можна, так сказати, одного із самих найближчих людей А.Палатного. Прибіг, як і нічого не було Валерій Віталійович до А.Палатного допомогти посприяти вирішити питання про призначення його головою комітету, і не важно якого, головне – головою. Але можливості Артура Леонідовича були не безмежні, не всіх його порад дослухався Віталій Володимирович (для себе постарався, а інші вибачте).
Побіг наш герой до іншого заступника. Але і у того вже всі посади були роздані своїм людям. Ну тут Валерій Віталійович і влаштував істерику В.Кличку та В.Ковальчуку (до речі істерика це «любиме» заняття нашого героя, який, як жінка, може її влаштувати на рівному місці). Щоб дитинка «не кипішувала» дали їй першого заступника голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної ради.
Робота кипіла в Раді. Але наш Валерій Віталійович завжди був чимось невдоволений. То йому слово не дадуть, то закон про референдум заставлять писати (щоб менше базікав та смуту вводив, є рішення фракції наділяти його найбільш «тяжкими» законодавчими актами), то «коштовними» законами фракція цурається, а їх опоненти та друзі по опозиції на цьому кошти заробляють.
Як розповіли окремі члени фракції, Валерій Віталійович дуже був незадоволений тим, що фракція не проголосувала за законопроект №2515 про трансферне ціноутворення, а в цей час «свободівці» на ньому заробили по 100 тис. дол. США. Як це, так, що він залишився без дармових коштів.
А тут, ще з подачі керівника прес-служби УДАРу О.Зінов’євої, його угораздило піти на ефір «5 каналу» та заявити на всю країну, що «зеки» не можуть керувати країною із зони. Тут би тобі Віталій Володимирович дякую сказати своєму колезі, який практично за тебе зробив роботу, вибиваючи грунт із під ніг Ю.Тимошенко.
Аж ні. «Розпекли» гнівно Валерія Віталійовича на фракції, і що саме образливо, що більше всіх старалася О.Зінов’єва, яка заявила про свою непричетність до його походів на телебачення.
І так це все вдарило по самолюбству Валерія Віталійовича, що у душі у нього все так закипіло і …пославши Кличка грізними словами, але чомусь ці слова застрягли в горлі. Тому прийшлося В.Карпунцову, знову усе що наболіло висказувати своєму куму Олегу Шаблатовичу хоч він і опонент, але все ж таки кум. Але одне не врахував Валерій Віталійович, що кум кумом, але ж підтримує власні стосунки з В.Кличко. І тепер боїться, що коли лідер дізнається про його думки, то буде йому не солодко тому, що в гніві Віталій Володимирович його може просто «розмазати» «легким рухом руки», і весь його наполеонівський наскок закінчиться в лікарні.
Статтю хочеться закінчити також виразом Наполеона: «Зробити зупинку можна під час підйому, але не під час спуску». А у Вас Валерій Віталійович настає спуск, тому не зупиняйтеся, а «катіться звідси»…