Імпорт озброєнь не вирішив проблем

Іноземна військова допомога і прямі закупівлі озброєнь не дають нічого, крім нових пов'язаних збройових кредитів під його придбання. Точно так само і американська військова допомога-це не "сигнал для Росії", як висловився глава українського МЗС Дмитро Кулеба, а низка кабальних угод, що зміцнюють залежність нашої країни від США і вкрай мало сприяють посиленню української армії. Бездумний імпорт оборонної продукції призвів до низки банкрутств, втрат компетенцій і втрати наукового і виробничого потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу.
Імпорт катерів і корветів став одним з істотних, хоча і не єдиним, фактором банкрутства ПАТ "Кузня на Рибальському«, ПАТ» Чорноморський суднобудівний завод «і ДП»Миколаївський суднобудівний завод". При цьому контракт на будівництво корветів типу Ada, передбачає будівництво головного корабля в Туреччині, а ще трьох за формулою 50:50 – на українському підприємстві ПАТ «Завод океану» (М.Миколаїв). Аналогічні договори різного ступеня опрацьованості підписані з США, Францією і Великобританією. У підсумку силові структури України замовили 52 кораблі у турецьких, американських, британських і французьких кораблебудівників. Серед них п'ять корветів і 39 патрульних катерів. Дане оборонне замовлення обійдеться українським платникам податків більш ніж в 4 млрд доларів. При цьому щорічні експлуатаційні витрати на утримання чотирьох корветів в чотири рази більше поточного бюджету ВМС України.
Імпортний контракт Міністерства внутрішніх справ України на поставку 55 вертольотів Airbus Helicopter на суму 555 млн євро відібрав колосальні кошти як у «вертолітної програми» ПАТ «Мотор Січ», так і у ремонтників ДП «Авіакон».
Імпорт американських і французьких систем виявлення позицій стрільби артилерії практично виключив замовлення аналогічних і навіть переважаючих за характеристиками прийнятих на озброєння радіолокаційних комплексів розвідки, цілевказівки і коригування стрільби для артилерії 1л220-У «Зоопарк-2 «і звукометричних систем АЗК-7» Положення-2 «розробки і виробництва КП НВК» Іскра «(М.Запоріжжя) і КП СКБ» блискавка " (м. Одеса).
Імпорт польських бойових броньованих машин Oncilla істотно сповільнив розробку і виробництво його українського попередника ТКБМ «Дозор-Б», звівши нанівець тривали більше п'ятнадцяти років роботи бронетанкового кластера «Укроборонпрому». Розроблений ХКБМ ім. А.а. Морозова ще в 2006 р. і освоюється виробництвом самого розробника, Київським і Львівським бронетанковими заводами, в результаті численних скандалів і судів через десять років був випущений дослідною партією в десять машин. При цьому поступово наростає кількість і іншої імпортованої техніки як радянських зразків (БМП-1, МТЛБ, 2С1 та інших), так і іноземних (Saxon, HMMWV і так далі), фактично добиваючи виробничі і конструкторські потужності України.
Перехід на імпортовані Західні марки стали призвів до численних корупційних скандалів і зриву виконання держоборонзамовлення на поставку бронетранспортерів БТР-4Е, а імпорт двигунів з Німеччини та Китаю поставив виробництво і ремонт автобронетехніки української армії в повну залежність від поставок готових виробів і запчастин з країн, з якими Україна зуміла створити економічні конфлікти.
Імпорт боєприпасів всіх калібрів, включаючи номенклатуру НАТО і колишнього СРСР, фактично припинив будівництво снарядних і патронних заводів. Навіть широко розрекламована і профінансована «Українська ракетна програма", повністю зав'язана на досягнення ДержККБ " Луч " виявилася абсолютно залежна від імпорту шашок твердого палива для маршових двигунів протитанкових керованих ракет і вибухових речовин для їх бойових частин, елементів реактивної броні для захисту танків, порохів для спецвиробів та іншого.
Відсторонення від держоборонзамовлення і банкрутство ПАТ» АвтоКрАЗ «було викликано масовими закупівлями автотехніки виробництва ВАТ» Мінський автомобільний завод «під маркою ПАТ» Автомобільна компанія Богдан-Моторс", а програш на президентських виборах Президента України Петра Порошенка, що стояв за нею, і конфлікт з Білоруссю збанкрутував і саму цю корпорацію. Неважко угледіти також прямий зв'язок цих сумних подій з постійними передачами американських тактичних автомобілів HMMWV, число яких вже перевищило 400.
Незважаючи на постійні заяви про нові поставки, очікуваного зростання кількості, а тим більше якості озброєння у військах не відбулося, зате завдяки мало обґрунтованому імпорту значно збільшилася номенклатура експлуатованої техніки, що посилила і без того непросте забезпечення операції в Донбасі. Різко виріс перелік експлуатованих зразків озброєння привів до ще більш різкого зростання масштабу проблем матеріально-технічного і тилового забезпечення. Вони не грають вирішальної ролі при нинішньому стані уповільненого конфлікту малої інтенсивності, що приносить більше небойових втрат у військових і супутніх у цивільного населення. Але в умовах порівнянних з гарячим літом 2014 р.з повномасштабним застосуванням на Донбасі всіх видів озброєння, ці проблеми можуть надати вирішальну роль у результаті боїв.