Мэр Ужгорода подарил себе здание водоканала на ул. Мытная

Как уже сообщал UA-Reporter.com, Ужгородский городской совет еще 5 июня 2010 передал безоплатно КП «Водоканал» и его имущество (здания, земли в центре Ужгорода, что по улице Мытная, 1) юридическому лицу ООО «Интер-ВАЛ», которое принадлежит семье господина Ратушняка. Успеет ли городская власть до 31 октября распродать остатки Ужгорода вместе с населением - остается загадкой.

Вашему вниманию предлагаем актуальный материал на эту тему журналистов портала "Вся Закарпатская правда"...

«У нас полная оплата по воде и лучшее водоснабжение. Назовите еще один такой город!У нас самые малые энергозатраты на душу населения в коммунальной сфере. У нас поставлено самое современное оборудование на водоснабжение и водоотвод, канализацию: это частотные регуляторы на водозаборе, это воздуходувки японского производства на очистных сооружениях, которые позволяют экономить только на электроэнергии до 10 тысяч в сутки. Кто этого не видит - это их проблемы. По водоснабжению мы лучший город…» ( с интервью Сергея Ратушняка в чате Кореспондент – net.)

На початку 2010 року на дотацію водоканалу з міського бюджету було виділено більше 6 000 000 гривень.
Схоже, ідею прибрати до рук черговий комунальний актив (відновлений за бюджетні мільйони) Сергій Ратушняк виношував не один день та запланував якраз під закінчення своєї каденції. Спитаєте чому? Все дуже просто – була можливість “освоювати” бюджетні кошти (не без допомоги директора Юрія Омеляненко) і цей сценарій працював, як годинниковий механізм, але скоро вибори. Хто його знає, як все станеться, а тут ще не все вкрадено. У зв’язку з тим, що законом прямо заборонена приватизація об’єктів стратегічного значення (до яких відноситься водоканал) , а ідея привласнення не давала нашому меру спокійно спати, він вирішив «творчо» підійти до цього питання і запропонував своє ноу – хау, концесію (передачу в управління) . Ідея цікава та креативна, проте не надто чесна ( у виконанні Сергія Миколайовича), а якщо говорити точніше - НЕЗАКОННА .
Незаконність концесії Ратушняка полягає в тому, що такі дії мають виноситись на обговорення. Повинен був бути оголошений конкурс і відібрані ті претенденти , які запропонували найкращі умови для міста, а також для нас з вами ( споживачів послуг). А ми, що маємо : приймається рішення про передачу товариству «ІНТЕР-ВАЛ» , засновниками якого є донька Сергія Ратушняка Сімона та рідний брат дружини Олексій, водоканалу.

Не проходить і двох тижнів, як нерухоме майно ( комплекс будівель на вул. Митній ) переходить у власність цього підприємства ( пам’ятаємо, що приватизація згідно з законом є заборонена! ) . Але куди подіти колектив водоканалу ? А все дуже просто - робиться ( читай “мутиться”) звернення директора Юрія Омельяненко до міського голови, в якому говориться, що транспорт організації створює величезні затори по вул. Митній і є нагальна потреба перенести всю структуру в інше місце. Куди? На базу Сергія Ратушняка по вул. Шедріна ( це та, де розливався горілчаний сурогат ). Кого цікавлять “дрібниці” : як будуть ходити туди споживачі (пенсіонери в тому числі), а також те, що автоматично збільшуються транспортні витрати спецтехніки ( бензин також купується за кошти водоканалу ), ремонти, комунікації і т.д, що є також важливими моментом перенесення структури. Кого це цікавить? Ратушняка? Не смішіть!
Хтось може запитати ( навіть та “колекція” міських депутатів, які голосують, не читаючи проекти рішень ), а що тут такого - обміняли один об’єкт на інший.
Але все не так просто, як може здатися на перший погляд. Завдання для Сергія Ратушняка полягало в тому, щоб свій неліквідний об’єкт ( на сьогодні практично нічого не коштує ), який знаходиться на периферії, обміняти на майновий комплекс водоканалу ( центральна частина міста і висока ринкова ціна ). Схема геніальна (мабуть, так думає Ратушняк ), але повністю кримінальна ( так говорить кримінальний кодекс ). Та й дії мера по привласненню будівель водоканалу, зроблені з фантастичною швидкістю, говорять про те, що він не дуже впевнений у своїй перемозі на майбутніх виборах і поспішає юридично оформити всю схему, щоб потім, коли виникнуть проблеми ( а вони виникнуть обов’язково) в судах все це “затягати” .


Не знаю, як вам, шановні читачі, але нам ( редакції ВЗП ) хотілося б отримати відповідь правоохоронних органів на декілька запитань :
1. Що передувало прийняттю рішення про концесію?
2. Чи був зроблений аналіз , чи були альтернативні пропозиції на покращення роботи підприємства?
3. Чому рішення про передачу стратегічного об’єкту приймалося кулуарно, без громадських обговорень та без конкурсу ?
4. Чому С.М. Ратушняк саме ТОВ «ІНТЕР-ВАЛ» надав перевагу у передачі в концесію, чи не тому, що засновниками є Ратушняк Сімона Сергіївна (донька мера) та Дроботенко Олексій В’ячеславович (рідний брат дружини мера)?
5. Для чого передавати в концесію об’єкт, який за бюджетні кошти був реконструйований в 2009 році ( за словами Сергія Ратушняка ).
Згідно з Законом України “Про засоби масової інформації “ повідомлення в пресі про злочин є офіційною заявою до правоохоронних органів.


P.S. 10 червня 2010 року Виконкомом було прийнято рішення за номером 171 та було надано свідоцтво права власності на весь комплекс будівель Водоканалу товариству "ІНТЕР-ВАЛ".

В зв'язку з цим хочемо привести листа - колективне звернення працівників Водоканалу до Президента Віктора Януковича:

Президенту України Януковичу В.Ф.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Колектив Ужгородського водоканалу завжди підтримував Вас та позицію Партії Регіонів у м. Ужгороді. У 2004 році практично весь колектив віддав голоси за Вас, як за Президента України. Народний депутат України того часу - Ратушняк, завжди бігав між підприємствами Ужгорода в помаранчевому шарфі та на чолі 20 «бойовиків» і стращав усіх, у тому числі і нас, не голосувати за Вас.
Така ж ситуація відбувалася і у 2010 році на виборах Президента. Ратушняк щоденно паплюжив Ваше ім'я та благав всіх голосувати за Тимошенко. На щастя сталося так, що ви Президент України, але цей мерзотник Ратушняк вже приліпився до закарпатських регіоналів, підкупляючи їх своїми прагматичними питаннями - землею і майном (виділення та пільгова продаж).
Пограбування міста, його комунального майна, землі він проводить кожної сесії, обходячи закони за різними схемами. Терпіти і мовчати ми більше не можемо. Підприємство Ужгородського водоканалу займає в центрі міста біля 0,5 га землі з багатоповерховою будівлею адміністрації. Під виглядом концесії водоканалу, через сесію міської ради, Ратушняк рейдерським захватом переносить водоканал на свою приватну базу біля очисних споруд міста по вул. Щедріна - Загорська, привласнює будівлю та землю в центрі міста на своє приватне підприємство. Підчас перевірки Генеральної прокуратури України Ратушняк примусив начальника інвентар бюро міста, доречи його родичку, принести слідчим документ без свідоцтва на право власності, таким чином обманувши слідчих. Благаємо Вас втрутитись у ситуацію, припинити злодійське свавілля знахабнілого мера Ратушняка та повернути все у власність міста та на свої території, відмінивши рішення сесії. Директор водоканалу Омеляненко боїться втручатися у ситуацію, у зв'язку з погрозами мера про звільнення. Нажаль, прокуратура та УМВС вишукують можливість узаконити ці дії, а не навпаки.

З повагою до Вас члени колективу Ужгородського водоканалу

Подивимося, шановні читачі , яка буде реакція прокуратури, міліції , СБУ на ці “бізнесові шедеври” нашого мера.