НП! Грізний норов закарпатської Тиси зібрав разом очільників Києва та Ужгорода

Учора, 19 лютого, Закарпатську область відвідав голова Держкомводгоспу України Василь Сташук. Під його головуванням відбулася колегія обласного управління державного водного господарства України. Після цього він разом із першим заступником голови облдержадміністрації Іваном Балогою спілкувалися із журналістами.

Так, Василь Сташук повідомив, що на засіданні колегії облводгоспу розглядали комплекс питань, пов’язаних із водогосподарським, меліоративним комплексом, системами протипаводкового захисту в нашій області.

До речі, на колегії були присутні працівники обласних підрозділів МНС, Міністерства охорони навколишнього середовища, МінАПК, а також представники організацій, що задіяні у будівництві протипаводкових споруд.

— Уряд прийняв комплексну Програму протипаводкового захисту басейну ріки Тиса, що розрахована до 2015 року. Вона має свої параметри щодо захисту населених пунктів, територій області. Програма є складовою міжнародної діяльності, тому що Україна є Притисянською державою, — зауважив Василь Андрійович.

Щодо показників Програми, за словами голови Держкомводгоспу України, у 2007 році роботи велися на понад 20 об’єктах, захищено 17 населених пунктів, зроблено 29 км захисних дамб, виконано всі проектні рішення, що передбачалися. Було освоєно 71 млн. грн. бюджетних коштів, вони найближчим часом пройдуть публічні слухання за всіма програмами, в тому числі і по Закарпатській області.

На колегії розглянули і питання проектного забезпечення робіт минулого року, а також перспективних років, у тому числі цього, якість будівництва тощо, — повідомив Василь Сташук.

— Хотілося б, аби бюджетних коштів було більше для прискорення виконання робіт з протипаводкового захисту. Можу сказати, що ми відстаємо від програмних показників, оскільки кошти, які виділяються останні три роки, не ті, що передбачені програмою, а, власне, „забиті” в бюджетних показниках, — пояснив голова Держкомводгоспу України.

— Якщо ж взяти в цілому, то за показниками Програма виконана нині на 42%, — роз’яснює Василь Сташук. — Ми виконали основні невідкладні і першочергові роботи по ремонту дамб після катастрофічних паводків 1998, 2001 років. Торік ми приступили до проектування, а в цьому — до виконання робіт по спорудженню польдерів, що акумулюватимуть паводкові води, а також до проектування сухих водосховищ на річках Карпат. До цього залучаємо Львівдіпроводгосп, Укрводпроект, нашу проектну виробничу групу, Закарпатське обласне управління, а також на тендерній основі — будівельні організації, експлуатаційні організації, — каже Василь Сташук. — Також створений потужний водогосподарсько-меліоративний комплекс в Закарпатській області, який складається з обласного управління, проектної пошуково-розвідувальної групи, 5-х управлінь водного господарства. Держкомводгосп фінансує також і роботи експлуатаційних організацій. Зокрема, є служба, яка відповідає за функціонування основних та державних каналів, обслуговує внутрігосподарські меліоративні системи.

За Програмою протипаводкового захисту в області передбачено спорудження 42 ємностей і 26 польдерів, які акумулюватимуть воду, що надходить з території Румунії, а також з наших річок. Ця вода опиняється на території Угорщини. Отже, проект міжнародний. Якщо взяти повністю виконання Програми, то за рахунок ємностей і польдерів необхідно знизити рівень води на метр-півтора. Це дасть змогу захистити, а точніше, керувати паводковими стоками.

За цією Програмою уже створено систему автоматизованого керування паводковим стоком. — Нині ми готові до виконання робіт на польдері у селі Вари, що на Берегівщині. Працюємо спільно з сільськими радами, місцевими мешканцями для вивільнення земель для спорудження цих ємностей. Вся Програма розрахована до 2015 року, має свій кошторис 2,4 млрд. грн., — нагадав Василь Сташук.

За його словами, на виконання комплексної протипаводкової Програми в басейні ріки Тиса на цей рік згідно із законом про Держбюджет передбачено 81 млн. грн., що на 10 млн. грн. більше, ніж торік. Крім того, на експлуатаційні витрати, роботи буде виділено 16 млн. грн.

Також голова Держкомводгоспу України повідомив, що ведуться переговори із обласною державною адміністрацією, представниками бізнесу щодо проекту з розчищення русла Тиси. А це — приведення в належний стан як самої річки, так і її берегів, благоустрій територій, рекреаційних зон. Василь Сташук наголосив: проект реалізовуватимуть уже в цьому році.

Перший заступник голови облдержадміністрації Іван Балога запевнив, що облдержадміністрація підтримує таку ініціативу. Адже інститути, які проектували дамби за протипаводковою Програмою, орієнтувалися на пікову ситуацію і подальше підняття дамб вважають недоцільним. Тому роботи треба проводити в середині русла. Тобто розчищати, поглиблювати.

— Ми спільно дійшли до цієї думки і хотіли б уже втілювати її на одній із річок. Тим паче, це не потребує значних капіталовкладень, — каже перший заступник голови облдержадміністрації.

Також Іван Балога повідомив, що проект фактично готовий і розпочнеться з Виноградівщини. На його думку, це потрібно робити і на Хустщині, Тячівщині. Все буде прозоро, технічний нагляд — за держструктурою, а кошти комерційні.

До слова, подібного проекту в Україні поки що немає.

— Нас недофінансували по Програмі протипаводкового захисту більше, ніж на половину у минулому та позаминулому роках. Нині при плані фінансування Програми понад 200 млн. грн., у бюджеті поки що закладено 81 млн. грн. Є бажання, щоб воно було більшим, бо з кожним роком проектно-кошторисна документація недофінансованих об’єктів старіє, дорожчає. Так що 2,4 млрд. грн. через хронічне недофінансування можуть обійтися і в три мільярди, — наголосив Іван Балога. — Якщо проект є, його треба фінансувати і вводити об’єкт в експлуатацію. Щодо цього у обласної влади претензій до облводгоспу немає. Але перший заступник голови облдержадміністрації наголосив на необхідності більш тісної співпраці між водниками, обласними управліннями земельних ресурсів та АПК, повідомили в управлінні інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації.
Після паводкової хвилі річки Закарпаття поступово приходять "до себе"
Закарпаття: Гірська Тиса знову забрала людські життя...
У верхів’ях річок Закарпаття з’явилися забереги та шуга